Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экология arrow Міста і здоров’я людей

Загальні екологічні проблеми міст світу

Екологічні проблеми міст, головним чином найбільш великих з них, пов'язані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту й промислових підприємств, з утворенням антропогенних ландшафтів, дуже далеких від стану екологічної рівноваги.

Темпи росту населення світу в 1.5-2.0 рази нижче росту міського населення, до якого сьогодні відносяться 40% людей планети. За період 1939 - 1979 рр.. населення великих міст виросло в 4, у середніх - в 3 і малих - в 2 рази.

Над великими містами атмосфера містить в 10 разів більше аерозолів і в 25 разів більше газів. При цьому 60-70% газового забруднення дає автомобільний транспорт. Більше активна конденсація вологи призводить до збільшення опадів на 5-10%. Самоочищення атмосфери перешкоджає зниження на 10-20% сонячної радіації й швидкості вітру.

З містами зв'язані температурні інверсії, що приводять до підвищеного забруднення, туманів і смогу. При малій рухливості повітря теплові аномалії над містом охоплюють шари атмосфери в 250-400 м, а контрасти температури можуть досягати 5-6 градусів.

Міста споживають в 10 і більше разів більше води розраховуючи на 1 людину, чим сільські райони, а забруднення водойм досягає катастрофічних розмірів. Обсяги стічних вод досягають 1м2 у добу на одну людину. Тому практично всі великі міста відчувають дефіцит водних ресурсів і багато хто з них одержують воду з інших джерел.

Водоносні горизонти під містами сильно виснажені в результаті безперервних відкачок свердловинами і колодязями, а крім того забруднені на значну глибину.

Корінному перетворенню піддається й грунтовий покрив міських територій. На великих площах, під магістралями й кварталами, він фізично знищується, а в зонах рекреацій - парки, сквери, двори - сильно зменшується, забруднюється побутовими відходами, шкідливими речовинами з атмосфери, збагачується важкими металами, оголеність ґрунтів сприяє водній і вітровій ерозії.

Рослинний покрив міст звичайно практично повністю представлений "культурними насадженнями" - парками, скверами, газонами, квітниками, алеями. Структура антропогенних фітоценозів не відповідає зональним і регіональним типам природної рослинності.

Господарська діяльність, планування житлових кварталів, обмежене кількість зелених насаджень призводять до того, що в містах, особливо великих, складається свій мікроклімат, який в цілому погіршує його екологічні характеристики.

У безвітряні дні над великими містами на висоті 100-150 м може утворюватися шар температурної інверсії, що затримує забруднені маси повітря над територією міста. Це поряд зі значними тепловими викидами й інтенсивним нагріванням кам'яних, цегельних і залізобетонних споруд призводить до нагрівання центральних районів міста.

Особливо слід сказати про несприятливі вітрові режими, що виникають у багатьох районах новобудов з вільною забудовою. Добре відомо, що перепади атмосферного тиску, особливо його зниження, дуже несприятливо позначаються на самопочутті людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями.

Рішення даної проблеми постійно вимагає проведення в районах новобудов комплексу заходів щодо нормалізації вітрового режиму в окремих мікрорайонах за рахунок більш раціонального планування кварталів, будівництва вітрозахисних споруд та висадки зелених насаджень.

Наявність у містах зелених насаджень є одним з найбільш сприятливих екологічних факторів. Зелені насадження активно очищають атмосферу, кондиціонують повітря, знижують рівень шумів, перешкоджають виникненню несприятливих вітрових режимів. Проте в містах зелені насадження розташовані вкрай нерівномірно. Зелене будівництво в районах новобудов також пов'язане з чималими труднощами як технічного, так і економічного характеру.

Завершуючи розбір основних факторів, що формують екологічний стан у містах, зупинимося ще на одній проблемі, безпосередньо пов'язаної з екологією людини. Вище вказувалися фактори, що формують навколишнє середовище міст, тим часом дорослий житель великого міста в будній день переважну частину часу проводить в замкнутих приміщеннях, що змушує звернути особливо серйозну увагу на екологічні характеристики виробничої та житлової середовищ.

Створення в замкнутих приміщеннях комфортних умов і перш за все очищеного кондиціонованого повітря і зниженого рівня шумів може значно зменшує негативний вплив міського середовища на здоров'я людини. Але навіть у новітніх проектах житлових будинків часто не передбачаються конструктивні можливості встановлення кондиціонерів і повітряних фільтрів. Крім цього, в межах самої житлової середовища діє чимало факторів, що впливають на її якість. До них слід віднести газові кухні, значно підвищують загазованість житлового середовища, знижену вологість повітря (при наявності центрального опалення), наявність значної кількості різноманітних алергенів - в килимах, м'яких меблів і навіть у теплоізолюючих матеріалах, вживаних при будівництві, і т.д.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее