Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экономика arrow Складові міжнародної економічної глобалізації

Циклічні коливання у розвитку глобальної економіки

Світова економіка є невід'ємною частиною поліпшення матеріального життя кожної країни та кожної особи в цілому. Загалом міжнародна економіка поєднує два поняття: по-перше, поняття світового господарства та, по-друге, поняття міжнародних економічних відносин. Через це сутність і функціонування міжнародної економіки вимагають розкриття і аналізу зазначених понять. У сучасному світовому господарстві знайшли свій вияв як загальні, так і специфічні економічні категорії. Цим визначається теоретичне і практичне значення розкриття тенденцій, суперечностей і перспектив його розвитку [2, c.101].

Економічна наука вважає, що у майбутньому світове господарство буде єдиним організмом, який функціонуватиме на ринковій основі й характеризуватиметься високим рівнем інновацій, швидкими змінами у формах поєднання чинників виробництва, відсутністю панування умов праці над безпосереднім виробником, новим трудовим стилем.

Світова економіка функціонує як цілісна система, яка складається з національних економік кожної країни. Так що певні труднощі в розвитку національних економік безпосередньо відбиваються на розвитку та процесах в світовій економіці. Цілий комплекс факторів розвитку світової економік спричиняють як позитивний так і не гатив ний вплив. Потрібно стежити за коливаннями світової економіки та аналізувати її динаміку для визначення правильних напрямків розвитку національної економіки [6, c.77].

Останніми роками все більш чітко простежується глобальний розподіл ринків товарів та послуг за окремими країнами, посилюється конкуренція між країнами за джерела ресурсів, як сировинних так і фінансових, що стало особливо актуальним останнім часом, коли світові фінансові ринки сколихнула криза, спричинивши банкрутство великих світових фінансових установ та завжди збитки світовій економіці в розмірі трильйонів доларів. У своєму розвитку інтернаціоналізація економіки пройшла ряд етапів. Спочатку вона являла собою міжнародне економічне співробітництво: зачіпала, насамперед, сферу обігу і була пов'язана з виникненням міжнародної торгівлі (кінець XVIII - початок XX століття). В кінці XIX століття набирає силу міжнародний рух капіталу. Міжнародне економічне співробітництво означає розвиток стійких господарських зв'язків між країнами і народами, вихід відтворювального процесу за рамки національних кордонів [11, c.45].

Наступним етапом стала міжнародна економічна інтеграція, об'єктивно зумовлена поглибленням міжнародного поділу праці, інтернаціоналізацією капіталу, глобальним характером науково-технічного прогресу і підвищенням ступеня відкритості національних економік і свободи торгівлі. Інтеграція в перекладі з латинської (integratio) означає з'єднання окремих частин в загальне, ціле, єдине.

Наступний етап - міжнародна глобалізація - це господарського об'єднання країн на основі поділу праці між окремими національними господарствами, взаємодії їх економік на різних рівнях і в різних формах шляхом розвитку глибоких стійких взаємозв'язків.

На рисунку 1 зображено основні складові міжнародної економічної глобалізації.

Згідно рис.1 можна прослідкувати, що в основі міжнародної економічної глобалізації лежить співробітництво між національними господарствами різних країн, ліквідації товарних, фінансових бар'єрів, відсутність дискримінації іноземних партнерів та інші складові.

Основні складові міжнародної економічної глобалізації

Рис.1. Основні складові міжнародної економічної глобалізації

глобальний економіка циклічний коливання

Основні глобальні проблеми - протиріччя і конфлікти сучасного світу як і раніше формуються в рамках співвідношення «центр - периферія», «глобалізація - локалізація», «траснаціоналізація - націоналізація». Посилення конкуренції за світові і національні ресурси зберігає умови для економічних і політичних криз, циклічних коливань в економіці і політиці. Такі коливання отримують все більш глобальний характер, «зламують» національні економічні і політичні традиції і «втягують» все більше країн в світові економічні цикли, адаптуючи їх політичний розвиток до таких циклів.

Для адекватної оцінки сучасного глобального світу необхідний не просто всесвітньо-історичний, а циклічний підхід до трактування світової історії - економічно і політично. Інший підхід має серйозний недолік: випадковий і неповторний характер історичних подій означає відсутність «уроків історії». Тоді як лише можливість повторення, більш того - реальне повторення у світовій історії таких подій - в їх адаптованому до того чи іншого простору і часу - є підставою для «уроків історії». Основу такої повторюваності складають світові цивілізації, в тому числі 34-річні світові економічні цикли [1, c.66].

У контексті світової історії сучасний світ - це «низхідна хвиля» сучасної світової цивілізації, яка почалася в XV ст. і прийняла - з модернізаційних поштовхів в Європі - форму «хвилі економічної глобалізації та експансії». Тому сучасна економіка і політика перебувають під впливом умов і факторів сучасного цивілізаційного (загальнокультурного) процесу - в їх автономному вигляді є викривленими і не відображають адекватно повну картину економічної реальності. Ключовою рушійною силою такої хвилі є світовий економічний цикл, фундамент якого - 34-річний цикл. Умови для генезису таких циклів були створені Англійської революції середини XVII ст. і переходом сучасного світу до «епохи капіталізму» [9, c.121].

Французька революція кінця XVIII ст. привела до генезису першого світового економічного циклу 1794-1828 рр., синхронного з цілою низкою національних політичних циклів. Такі синхронні цикли, перш за все - 4-річні періоди їх генезису, 13-річні «активні фази» модернізації та 4-річні періоди зміни поколінь - і визначають хід світової історії - економічно і політично - останніх 200 років.

Механізм синхронних циклів почав змінюватися після завершення в середині XX ст. «Епохи капіталізму» і переходу сучасного світу до «епохи соціальної держави». Синхронне створення на Заході після «Великої депресії» соціальної держави - як загальносвітового тренда - стало гарантією існування СРСР. Неоконсерватизм Заходу анулював такі гарантії в 80-і рр. XX ст. і привів до розпаду СРСР в 1991 р. Більш сильна - соціальна система «поглинула» слабшу - «радянську», витіснивши її в світову периферію і довівши відсутність у світовій історії «переваг відсталості» і стрибків в економічному і політичному розвитку [14, c.69].

Сучасна світова економіка і політика продовжують функціонувати в рамках синхронних світових економічних і національних політичних циклів. Сучасний синхронний цикл почався в 1998 р і завершиться в 2032 г. Період генезису цього циклу - 1998-2003 рр. «Активна фаза» економічної і політичної модернізації почалася в 2003 році і закінчиться в 2015 р.[14, c.70]

Період «розквіту» сучасного циклу настане в 2015-2020 рр. Після цього світова економіка і політика вступлять в період спаду - 2020-2032 рр., в тому числі кризи - в 2020-2024 рр. і зміни поколінь - 2028-2032 рр.

Кожне покоління «йде за циклічним колом» - кожен раз, особливо в періоди зміни поколінь і аж до «розквіту» синхронного циклу, вважається, що зможе уникнути в майбутньому економічної та політичної кризи. Але кожен раз неминуче повторює помилки попередників, і - в черговий раз призводить світову і локальну економіку і політику до кризи. Не стало винятком і покоління, яке сформувалося в 1960-1964 рр. і «привело» до циклічного спаду 1985-1998 рр. Як і «витіснило» це покоління в 1994-1998 рр. нове покоління, яке неминуче «приведе» до циклічного спаду 2020-2032 рр. У тому числі - в Україні. Проблема полягає в тому, чи зможе «старе» покоління «м'яко» передати в 2028-2032 рр. в гідному стані економіку і політику - національне багатство новому поколінню. І чи буде це покоління достатнім в кількісному і якісному відношенні для здійснення початкового поштовху в період генезису нового світового економічного циклу і формування власного - національного політичного циклу. Більш того - для «введення» економіки і політики України в новий синхронний цикл, нові світові економічні і політичні тренди - на рівних з країнами світового центру підставах, а не в залежному стані [13, c.201].

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее