Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Философия arrow Основи філософії

Соціальна теорія пізнання та соціальна епістемологія.

Социальное познание и его специфика.

  • 1) Социальное познание - познание общества и человека.
  • 2) Специфика социального познания:
    • а) совпадение познающего субъекта и познаваемого объекта;
    • б) ограниченность сферы применения эксперимента.
  • 3) Основные методы социального познания:
    • а) исторический (рассмотрение социальных объектов в развитии);
    • б) сравнительный (рассмотрение социальных объектов в сравнении, сопоставлении с подобными);
    • в) системно-аналитический (рассмотрение социальных объектов в целостности и взаимодействии друг с другом).
  • 4) Функции социального познания:
    • а) выявление причин и следствий социальных процессов;
    • б) осмысление качественных характеристик социальных объектов;
    • в) использование результатов при осуществлении социального управления;
    • г) согласование общественных интересов, оптимизация социальных процессов.
  • 5) Социальное познание как необходимое условие совершенствования и развития общества.

Соціальне пізнання - це сфера досягнення знання, притаманна будь-якої діяльності людини. Соціальне пізнання людини, спрямоване на осягнення закономірностей свого буття в суспільстві, разом з тим має ряд специфічних особливостей.

По-перше, пізнаючи соціальну дійсність, людина має справу все-таки з дещо інший об'єктивною реальністю, ніж це, припустимо, буває в пізнанні природних явищ. Він має справу з реальністю, де діють такі ж люди, як і він сам, наділені розумом і волею, які також вирішують свої різні конкретні завдання, вільні варіювати свою поведінку: вибирати між дією і бездіяльністю, пасивної поступкою тиску обставин або активним опором ім. Це означає, що в соціальному пізнанні пізнає суб'єкту доводиться постійно стикатися зі складним світом суб'єктивної реальності, з людською активністю, здатної істотно впливати на початкові установки і орієнтації пізнає. Отже, в кожний даний момент кожна людина може виступати як суб'єкт, активно діючий і тому пізнає дійсність, але одночасно і як об'єкт пізнання і практики.

По-друге, роблячи об'єктом пізнання суспільство, людина пізнає і свою власну діяльність, втілену в різних формах культури. Це вдається йому зробити тому, що він подумки відокремлює себе від самої діяльності, протиставляє себе як суб'єкта суспільству, яке в цьому випадку виступає об'єктом пізнання. Інакше кажучи, суб'єкт пізнає і свою власну діяльність, вважаючи її як об'єкт пізнання.

По-третє, в пізнанні соціальної дійсності не можна не враховувати різноманіття різних ситуацій суспільного життя людей. Ці ситуації залежать від часу і від просторової локалізації, від природних (географічних), соціокультурних, психофізіологічних та інших всілякої факторів. Врахувати всі і кожен з них, щоб отримати повне і адекватне розуміння суспільної динаміки, дуже складно. Ось чому соціальне знання більшою мірою являє собою вірогідне знання, де, як правило, немає місця жорстким і беззастережним твердженнями.

По-четверте, соціальне пізнання орієнтоване на людину, групу людей, історичну ситуацію, які завжди індивідуальні, особливі й унікальні у своєму становленні, існування та зміни. Будь-яке узагальнення (виявлення закономірного, необхідного, загального) тут неминуче вимагає одночасного розгляду специфічних рис і підстав розвитку. У будь-якому іншому випадку має місце спотворення суті того чи іншого пізнаваного соціального явища.

По-п'яте, соціальне пізнання практично завжди ціннісно забарвлене, воно упереджено до отриманому знанню, бо часто-густо зачіпає інтереси і потреби людей, які через відмінності життєдіяльності та інтересів керуються різними установками і ціннісними орієнтаціями в організації та здійсненні своїх дій. Це пов'язано з тим, що ціннісне ставлення спроектувати і на сам об'єкт, на який спрямована соціальне дослідження. Відповідно, суспільствознавство змушений розглядати ті чи інші явища суспільного життя як цінності і обов'язково враховувати ціннісні орієнтації людей.

Всі ці особливості соціального пізнання свідчать, що отримані в ході його здійснення, знання можуть мати науковий і позанаукові характер. Відповідно і саме соціальне пізнання теж може бути науковим або позанаукові. Однак провести чітку межу між науковим і позанаукові пізнанням суспільних процесів, на жаль, не видається можливим. І наукове, і позанаукові соціальне пізнання (знання) взаємопов'язані і нерідко не тільки мирно співіснують, але і переходять один в одного, утворюючи якийсь, щоправда, часом дуже суперечливий "сплав" знань про дійсність.

Социальная эпистемология - Иногда данный термин используют как синоним для «социологии знания». Это поле исследовательских практик, исходящих из представления о соц детерминированности производства, функционирования и трансформации и даже самого содержания знания.

Соц эпистемология претендует на достаточно радикальное переопределение проблематики, концептуального аппарата и предметного поля классической эпистемологии.

Классич эпистемология вводила фигуру автономного субъекта как конечной инстанции производства и обоснования знания. Автономия субъекта (в смысле детерминации и конституирования) означает, прежде всего, автономию по отношению к любым возможным природным, историческим и соц порядкам, наука понимается как единственная нормативно приемлемая форма знания. В классической эпистемологии само знание в подлинном смысле слова - это автономное образование, когнитивные схематизмы и обосновывающие операции наделялись одновременно статусом универсальности, необходимости и общезначимости.

По отношению к классической эпистемологии социальная эпистемология осуществляет два взаимосвязанных демарша.

  • 1) осуществляется замещение логики идеального конструирования эмпирической аналитикой способов порождения и функционирования знания.
  • 2) соц эпистемология радикально расширяет «пространство», с которым соотносятся элементы выделяемых эпистемологических порядков, вводя в это пространство реальные, всегда исторически локализуемые и социально определяемые, практики производства знания и фактуально задаваемые «места», где данное производство разворачивается.

Соц эпистемология базируется на двух связанных друг с другом констатациях, имеющих чисто эмпирический статус. (Классическая эпистемология ограничивала эмпирическую аргументацию.) 1- это констатация реального разнообразия форм знания. 2 - констатация его (со)относительности, т.е. для особых социальных контекстов хар-ны специфичные, агломераты знания.

Георгій Почепцов: Соціальна епістемологія розглядається як наука про породження та розповсюдження знань в суспільстві.Соц епістемологію як нову науку запропонували ще в 1952 р. саме для бібліотекознавства. Але сьогодні вона отримала новий поштовх за допомогою нових імен. С. Фуллер є найбільш активним представником цього напряму В своїй книзі про соціальну епістемологію він говорить про те, зо ми не дуже займаємося проблемою, як, чому і для кого виробляються знання .

одна из современных областей исследования на стыке философии,истории и социологии науки, науковедения. Последние 30 лет она активно развивается, продуцирует новыеподходы и порождает дискуссии

Сторонники классической эпистемологии полагали, что существуют три источника знания. Это, во-первых, объект, находящийся в фокусе познавательного интереса; во-вторых, сам субъект с присущими емупознавательными способностям; втретьих, социальные условия познания. При этом позитивноесодержание знания усматривалось в основном в объекте; субъект является источником помех и иллюзий, нопри этом обеспечивает творческиконструктивный характер познания; социальные же условия целикомответственны за предрассудки и заблуждения. Ряд современных эпистемологов заняли существенно инуюпозицию. Они утверждают, что все три источника знания на самом деле сводимы к одному -- к социальнымусловиям познания. И субъект, и объект являются социальными конструкциями; познается только то, чтопредставляет собой часть человеческого мира, и так, как это диктуют социальные нормы и правила. Такимобразом, и содержание и форма знания социальны от начала и до конца --такова точка зрения некоторых(но не всех) сторонников С. э.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее