Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Философия arrow Основи філософії

Поняття системності та комплексності дослідження.

Системмний підхімд (англ. Systems thinking -- системне мислення) -- напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як системи. Системний підхід розвиває і конкретизує такі категорії діалектики, як зв'язок (філософія), відношення, зміст і форма, частина і ціле та ін.Основний засіб системного підходу -- системний аналіз.

Комплексний підхід - дослідницький підхід і принцип організації дослідження, що розглядає об'єкт, практику з позицій цілісності і системності.

Можна виокремити чотири форми співвідношення системного та комплексного методів.

З одного боку, вважається, що системний та комплексний аналіз є тотожними. Така точка зору поширилась на початку еволюції теорії систем і, хоча все ж має право на існування, сьогодні не є широко розповсюдженою.

З іншого боку, системний аналіз розглядають як складову частину комплексного, оскільки комплексний аналіз вивчає як системи (і тоді він стає системним), так і несистемні об'єкти.

Третьою формою кореляції комплексного та системного підходу є відношення залежності, коли вважається, що комплексний аналіз є видовим поняттям в рамках системного, який постає як родовий..

Але, на нашу думку, ці методи, не зважаючи на зовнішню схожість, є суттєво відмінними один від іншого і не знаходяться у відношенні підпорядкованості.

Відмінності між ними виникають уже із назви. Етимологічно термін «комплексний» походить від латинських слів «com» (з) та «plectere» (вплітати, переплітати), а системний - від грецьких слід «syn» (разом) та «histanai» (розміщати). Тобто, в основі комплексного аналізу є спостереження заявищами, «переплетеними» між собою, такими, які певним чином взаємопов'язані. Це необов'язково передбачає системність цих явищ. Бути у відношенні динамічного зв'язку можуть і декілька систем, які разом не складають цілісну систему, і система та хаос, і система та процес, який відбувається із залученням декількох систем тощо. Якщо намагатися вкласти ці об'єкти суто у рамки системи, вони втрачають с вої характерні особливості. На противагу цьому, при застосуванні системного аналізу, основна увага приділяється системам, які можна окреслити та визначити. Їхні характеристики можуть бути занесені в комп'ютер та виражені в числовому вимірі. Тобто, відмінність між даними підходами полягає уже в нетотожності об'єктів.

Крім того, системний та комплексний методи відрізняються і за цілями та завданнями. Комплексний аналіз, в основному, застосовується з метою отримання нового знання про вже існуюче явище чи процес. Розглядаються певні досі не вивчені аспекти, ознаки, функції, взаємозв'язки тощо. При цьому, практично відсутня можливість прогнозування майбутнього розвитку даного феномену. Системний аналіз, завдяки побудові моделей досліджуваних системних об'єктів та перевірці їх на життєздатність, може давати доволі точні прогнози розвитку та існування систем. Крім того, він дозволяє, використовуючи уже наявні знання про загальну теорію розвитку систем, економити часові, фінансові та людські ресурси, отримуючи при цьому не менш раціонально обґрунтовану та достовірну відповідь на актуальні питання. Іншими словами, системний аналіз, на відміну від комплексного, передбачає накопичення знань та виведення «універсальних» закономірностей, які можна застосувати практично до будь-якої системи, враховуючи, звичайно ж, її специфіку.

Ще однією суттєвою відмінністю між системним та комплексним підходами є те, що системний аналіз характеризується своїми унікальними принципами, процедурами та технологіями, що не є притаманним для комплексного.

  • 1. Так, при застосуванні даного методу систему слід розглядати як єдине ціле, однак, в жодному разі, не як просте об'єднання елементів.
  • 2. Другим принципом є наступний: властивості системи не можна вважати сумою властивостей її елементів, оскільки система може набувати властивостей не притаманних її елементам, а властивості деяких елементів можуть втрачатись. При використанні системного аналізу категорично забороняється розглядати систему в ізольованому вигляді. Слід обов'язково враховувати вплив навколишнього середовища та зв'язки із ним.
  • 3Наступний принцип, який передбачає, що при розгляді систем можна (а іноді і необхідно) поділяти систему на менші елементи - підсистеми.

Безперечно, і комплексний, і системний аналіз можуть успішно застосовуватися в дослідженнях. Однак, їх обов'язково слід розмежовувати, оскільки результати їхнього використання є абсолютно різними. Виходячи із цього, використавши комплексний підхід (що само по собі є прийнятним та часто навіть доречнішим), не слід констатувати використання системного аналізу, віддаючи данину моді чи тенденціям. Обидва ці методи є самодостатніми і розуміння цього дозволить українським науковим максимально ефективно застосовувати кожен із них.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее