Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Философия arrow Основи філософії

Наука в системі техногенної цивілізації.

Техногенна цивілізація виникла в європейському регіоні в XVII--XVIII ст. в епоху першої промислової революції, становлення науки Нового часу, ранніх буржуазних революцій. Проте її культурні передумови закладались набагато раніше і були пов'язані з розвитком європейської культури. То були досвід демократії античного поліса та становлення в його культурі різних філософських систем і перших зразків теоретичної науки, а пізніше -- сформована в епоху європейського середньовіччя християнська традиція з її уявленнями про людську індивідуальність, концепцією моралі й розумінням людського розуму як такого, що створений за образом і подобою божественного і тому здатний до раціонального осягання сенсу буття. Техногенна цивілізація проходить 3 стадії розвитку: передіндустріальну, індустріальну, постіндустріальну. Суспільства техногенної цивілізації зорієнтовані на швидкий прогрес на ґрунті змін у техніці й технологіях завдяки систематичному застосуванню в виробництві наукових знань.

Техногенна цивілізація характеризується інтенсивним розвитком історії, часовим існуванням, швидким темпом соціальних змін та зміною системи цінностей. Цінністю вважається сама інновація, оригінальність, взагалі нове. На одному з найвищих місць в ієрархії цінностей опиняється автономія особи, що традиційному сус-ву взагалі невластива. ( у традиційних сусп.. особа реалізується лише через приналежність до якої-небудь певної корпорації).

У ТЦ науково-технічний прогрес змінює типи спілк-ня, форми комунікації Л, типи осіб, спосіб життя. В результаті виникає чітко виражена спрямованість прогресу з орієнтацією на майбутнє. Для культури техногенних сус-в хар-не уявлення про незворотний історичний час, який тече від минулого через сьогодення в майбутнє. В трад-их культурах домінувало інше розуміння: час циклічний, світ періодично повертається до вихідного. У трад-их культурах вважалося, що "золоте ст" вже пройдено.

ТЦ існує ледве більше 300 років, але вона виявилася дуже динамічною, рухливою, агресивною: вона пригнічує, підпорядковує собі, перевертає, буквально поглинає традиційні суспільства і їх культури. Ідея перетворення світу і підпорядкування людиною природи була домінантою в культурі ТЦ на всіх етапах її історії.

Перетворююча діяльність розглядається тут як головне призначення Л. Діяльнісно-активній ідеал відношення Л до прир. поширюється потім і на сферу соц-их стосунків. З розумінням діяльності і призначення людини тісно зв'язаний 2-ий важливий аспект ціннісних і світоглядних орієнтацій, який характерний для культури техногенного світу, - розуміння природи, як впорядкованого, закономірно влаштованого поля, в якому розумна істота, що пізнала закони природи, здатна здійснити свою владу над зовн-ми процесами і об'єктами, поставити їх під свій контроль. Треба лише винайти технологію, щоб штучно змінити природний процес і поставити його на службу Л. Л, змінюючи прир, стає творцем.

Інформаційне техногенне суспільство характеризується також тим, що: головним виробничим есурсом є інформація, пріоритет належить не робітникам, а інженерам та вченим, удосконалення сфери знання відбувається за рахунок застосування абстрактних моделей і системного аналізу, перетворенням виробництва «ноу-хау», особливо інформаційних технологій у ключовий чинник наукового та економічного прогресу, бурхливий розвиток сфери послуг, однієї із вагомих причин якого, є істотне зростання прибутків населення.

Наука у техногенному суспільстві відіграє двоїсту роль.

  • 1) З урахуванням цінностей ТЦ, його діяльнісного характеру, науково-технічний погляд на світ має особливу значущість. Він створює впевненість у тому, що людина зможе, розкривши закони природи та соціального життя, регулювати природні та соціальні процеси відповідно до своїх цілей. Тому сприймається як необхідна умова процвітання і прогресу. Наукова раціональність має надзвичайну цінність, тому що пізнання світу є умовою його перетворення. Така цінність у сукупності з її активним впливом на інші сфери культури стають характерними ознаками ТЦ.
  • 2) Негативні прояви застосування науки, який пов'язані з появою зброї масового знищення, екологічною кризою, збереження незмінності людської особистості як біосоціальної структури.
  • 2.1. Виживання в умовах наявності ядерної та біологічної зброї. Цей сумний висновок був "побічним ефектом" науково-технічного прогресу, що відкриває нові можливості для розвитку військової техніки. Проблема знищення людства і всього живого. Діяльність людини ставить під загрозу її ж існування.
  • 2.2. Поглиблення екологічної кризи в глобальних масштабах. Два аспекти людського існування - як частини природи і як діяльної істоти, що перетворює природу, - переходять у фазу конфліктного зіткнення.
  • 2.3. Проблема збереження людської особистості як біосоціальної структури в умовах зростання різнобічних процесів відчуження. Цю глобальну проблему іноді позначають як сучасну антропологічну кризу. Людина, ускладнюючи свій світ, дедалі частіше викликає до життя такі сили, які вона вже не контролює і які стають далекими її природі. Чим більше перетворюється світ, тим більше виникає непередбачуваних соціальних факторів, які, у свою чергу, починають формувати структури, що радикально змінюють людське життя, мабуть, погіршуючи його. Ще в 60-ті роки XX ст. філософ Г. Маркузе констатував як один з наслідків сучасного техногенного розвитку виникнення "одновимірної людини" як продукту масової культури. Прискорений розвиток техногенної цивілізації робить досить складною проблему соціалізації й формування особистості.

Як наслідок, з'являються антисциєнтистські концепції що покладають на науку і її технологічне застосування відповідальність за зростання глобальних проблем. Крайній антисцієнтизм з його вимогами обмежити й навіть загальмувати науково-технічний прогрес, по суті, пропонує повернення до традиційних суспільств. Але таким шляхом у сучасних умовах неможливо вирішити проблему забезпечення постійно зростаючого населення елементарними життєвими благами. Вихід полягає не у відмові від науково-технічного розвитку, а в додаванні до нього гуманістичного виміру, що, у свою чергу, висуває проблему нового типу наукової раціональності, який би містив явні гуманістичні орієнтири й цінності.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее