Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Философия arrow Основи філософії

Ідеологія і соціальна дійсність.

Поняття «ідеологія» (як вчення про ідеї) вніс у філософський обіг французький вчений Дестют де Трасі (1754-1836), належавши до групи «ідеології» часів Великої французької революції. В творі «Елементи ідеології» він розглядав «ідеологію» як науку про закони походження людських ідей з чутливого досвіду, на головні принципи якої повинні спиратися політика, етика та інші.

В другій половині 19 ст. широке розповсюдження отримали погляди на теорію ідеології, сформульовані К.Марксом та Ф. Енгельсом. Згідно марксизму, ідеологія - це сукупність суспільних ідей, теорій, поглядів, які відображають й оцінюють соціальну дійсність з точки зору інтересів конкретних класів; вона є надійним явищем по відношенню до економічного базису, крім того вона відносно самостійна.

В другій половині 19 ст. сформувалася нова сфера дослідження - аналіз ідеологічної свідомості. Одну думку сформував К.Маркс ідеологія - це ілюзорна, хибна свідомість, яка приховує економічні відносини панування і підкорення, яка відображає матеріальні та життєві відносини. Іншу думку сформував Ф.Ніцше - ідеологія - це культурна освіта (система цінностей), яка виробляється аристократичними та плебейськими кастами. Ідеологія не є похідною від економічних відносин, а є первинною по відношенню до них.

Ідеологія по К. Мангейм - спотворене відображення соціальної дійсності, що виражає інтереси певних груп або класів, які прагнуть зберегти існуючий порядок речей; протиставляється утопії.

Поняттям “реальність” окреслюється вияв суттєвого для нас, що існує в нас і поза нами.

У вказаних смислах розуміння реальності. Поняття “реальність” тотожне “реальності існування” У подальшому ці поняття будуть використовуватись як синоніми.

Поряд з поняттям “реальності” чи не найважливішого значення для розуміння об'єктивної реальності набуває поняття “дійсність”.

Досить часто в літературі поняття “реальності” і “дійсності” ототожнюють і тоді з'являються наступні розмисли: якщо реальність це вимір суттєвого як існуючого, то як ми називаємо те, де відбувається цей процес?

Місце існування будь-чого, а також те, як і будь-що впливає або здатне впливати на людину ми називаємо дійсність.

Дійсність є наявним або можливим впливом реальності на людину. Ось чому реальність може бути поза дійсністю, але дійсність завжди реальна.

Дійсність життя людини і суспільства - це реальність економічних, політичних, культурних, релігійних, мистецьких тощо процесів. Ця дійсність буде бажаною відповідно до нагальних потреб або суворо зимною, неприйнятною для весни цивілізованого розвитку, і тоді перед людиною і суспільством постає питання щодо необхідності змін цієї дійсності. Тобто, самовизначення і самоствердження людини знаходиться у суттєвій залежності від дійсності, а також від необхідності змінити наявну дійсність.

Реальність поза дійсністю - це те, де унеможливлюються звична земна життєдіяльність людини і суспільства. Вона є реальністю, бо її людина витворює у своєму мисленні, але її зазвичай називають потойбічною, уявною. Це реальність наших мрій чи небажаних очікувань, однак це не дійсність нашого життя. У загальнолюдській культурі є різноманітні уявлення про життя людей після їх смерті, але немає жодного прикладу оповідача про позаземне життя людини.

Соціальна реальність - це вся сукупність умов суспільного життя, які виступають перед членами суспільства як надіндивідуальних, об'єктивно дані обставини їх існування.

Соціальна реальність складається з безлічі явищ, які Дюркгейм називає соціальними фактами. Соціальні факти - особливий тип явищ, які мають місце тільки в суспільстві, тільки у спільному житті людей. Вони, з одного боку, відрізняються від явищ природи: соціальні факти завжди містять у собі якусь витікаючу від людини духовну складову, якої немає у фізичних, хімічних, біологічних фактах. А з іншого боку, соціальні явища з їх поза індивідуальною, об'єктивної даністю відрізняються і від фактів свідомості, від суб'єктивних «станів душі» індивіда. Особливостями, що відрізняють соціальний факт від психічного, є: * його зовнішнє існування по відношенню до індивідуальних свідомістю; * примусове вплив, який він чинить на індивідуальні свідомості. Явища природи, що розглядаються в їх власному, незалежному від людини бутті, володіють якимись об'єктивно властивими їм характеристиками. Ці характеристики становлять їх матеріальну визначеність, і крім неї ніякої іншої визначеності вони самі по собі не мають. Інакше йде справа в соціальній реальності.

На відміну від природних речей всі речі, що належать до неї, володіють подвійною визначеністю. З одного боку, у них, як і у природних явищ, теж є матеріальна визначеність, тобто їх можна розглядати як реальність, яка існує сама по собі, окремо від людини, і характеризується об'єктивно притаманними їй властивостями. Але, з іншого боку, всі явища соціальної реальності мають ще й іншу, духовну визначеність: у них втілено те, що називають «смислом», «значенням». Ця духовна визначеність з'являється у них тому, що людина «опредмечівает» у них свої уявлення, цілі, бажання і т. д.

Соціальна дійсність - конкретні події, факти, взаємини, які характеризують поточний часовий період функціонування людського суспільства.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее