Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Философия arrow Основи філософії

Людина як предмет філософської рефлексії.

Природа людини як істоти розумної, що вільно самовизначається, рано чи пізно неминуче вимагатиме самостійних роздумів над основами свого світогляду, свого способу життя, тобто над власними поняттями про світ і про життя, над власним світоглядом. Через накопичення життєвого досвіду і духовне дозрівання неминуче настає момент, коли несвідомо, непомітно і некритично засвоєні поняття втрачають свою силу і безпосередність, -- і тоді людині вже недостатньо того, що її «так вчили», що «так написано в книжках», що «така віра наших батьків і дідів», що «так прийнято робити», що так говорять авторитетні й знамениті люди -- вчитель, священик, учений, письменник, «зірки» або кумири. Ми починаємо розуміти, що перебували в духовній залежності, під духовною опікою, що про нас піклувалися, нами розпоряджалися і маніпулювали. Якщо людина прагне звільнитися від цієї залежності, нехай і доброзичливої, і стати духовно самостійною, то вона звертає увагу на свої власні поняття, що керують її життям у цілому, робить їх предметом свідомого, раціонального аналізу та обґрунтування.

Ця здатність людини робити власні уявлення про світ і про життя предметом роздумів називається рефлексією. Рефлексія -- це самосвідомість, це здатність свідомості, неначе відштовхнувшись і відбившись від усвідомлюваних предметів, на які свідомість зазвичай направлена, звернутися до самої себе -- тобто до усвідомлення того, що це «Я» усвідомлюю предмет, а також до того, як я його усвідомлюю. Рефлексія -- це здатність свідомості до «роздвоєння» і критичного ставлення до самої себе.

У плині цих сумнівів і самостійних роздумів про власний світогляд, про головні цінності життя, про свій шлях у світі і народжується «філософування». Філософія -- це рефлексія над «здоровим глуздом» і світоглядом. Це -- прагнення до ясності і самостійності в своєму уявленні про світ і про себе самого, про своє місце в світі. Результатом філософських роздумів може бути відмова від звичного, некритично засвоєного світогляду або ж його прояснення, поглиблення і раціональне обґрунтування, або формування принципово нового світогляду тощо. Лише філософія може зробити світогляд ясним, цілісним, впорядкованим, продуманим, раціонально обґрунтованим. Філософи -- люди, які змогли самі створити новий світогляд, створити новий спосіб мислити, новий спосіб уявляти собі світ. Усе, що входить сьогодні в поняття «здоровий глузд» і вважається «само собою зрозумілим», було колись уперше придумано вільним і оригінальним розумом.

У повсякденному житті ця фундаментальна рефлексія може бути пробуджена кризою громадського чи особистого, глибокими і несподіваними змінами, незвичайними явищами, що виводять з кола звичного, сильним потрясінням, тією чи іншою «граничною ситуацією» у житті -- важкою хворобою, зустріччю зі смертю, зі стражданням, з непереборним злом, розчаруванням у дійсності, в самому собі, з втратою «сенсу життя», крахом найголовніших надій, з усвідомленням ілюзорності своїх прагнень до «щастя», «успіху» тощо -- одним словом, усім тим, що змушує поставити під сумнів найважливіше, найпростіше, первинне і навіть «очевидне», те, що «само собою зрозуміло». Людина має здатність, що нескінченно піднімає її над усіма іншими створіннями в світі, -- самосвідомість. Людина не тільки існує, а й знає про своє існування. Вона, на відміну від тварини, є не тільки індивідуальністю, а й особистістю -- це означає насамперед те, що вона має поняття про своє «Я», що вона здатна усвідомлювати саму себе, і тим самим «вийти з ситуації», в якій знаходиться і діє, і неначе подивитися на саму себе збоку, тобто бути «на дистанції» від самої себе. У цій нетотожності людини самій собі -- секрет свободи та універсальності людини, її здатності постійно змінювати способи власної діяльності. Це «відсторонення» людини від самої себе, від своїх власних способів мислення та поведінки робить для неї звичне і повсякденне дивним. Філософувати -- означає опинитися в такому стані, коли людина зупиняється в подиві і замислюється над тим, що становило основу її життя, її суть. Коли людину охоплюють сумніви і захоплює суть речей, тоді філософія і вихоплює її з повсякденності, із звичних способів життя [Хайдеггер М. Основньїе понятия метафизики // Вопросьі философии. -- 1989. № 9]. Філософія -- це присутність у світі, яка вимагає постійного зусилля розуміння, вимагає виходу зі звичного і буденного. Для філософа стає проблематичним і світ, і власна присутність у ньому. Філософія -- знання про своє незнання, «знане незнання». Як вказував Бертран Рассел, філософія являє собою міркування про предмети, знання про які ще неможливе [Рассел Б. Что такое философия? Интервью 1959 г.]. Коли до нас раптом приходить усвідомлення незрозумілості, таємничості, загадковості світу -- тоді ми і філософуємо. Філософування -- це здатність людини усвідомлювати дистанцію, «шпарину» між світом, яким він є сам по собі, і нашими уявленнями про нього, між відомим і невідомим. Це -- спроба зрозуміти світ «заново», «спочатку».

Філософія являє собою передусім роботу розуму -- це роздуми, або рефлексія.

Філософська рефлексія -- це особливе розуміння світу за допомогою пізнання і переживання, коли пізнані закономірності переломлюються крізь призму інтересів людини, а ціннісно-емоційне сприйняття світу піддається раціональному осмисленню. «Це пошук логічних та інших (моральних, ціннісних, емоційних тощо) основ і форм духовного життя, культури в цілому».

Конкретне здійснення рефлексії може бути різним, що і створює багатство філософських підходів до світу. У той самий час різноманітність підходів реалізується в рамках відносно єдиної філософської проблематики, приводячи до постійного збагачення філософської рефлексії новими методами. Таким чином здійснюється процес самопізнання і самосвідомості людини та людської культури в цілому.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее