Аналіз виробничого травматизму

Причини, що викликали нещасні випадки на виробництві, аналізують для розробки найбільш ефективних заходів для їхнього усунення і попередження. На практиці користуються наступними методами аналізу:

монографічними,

топографічними,

статистичними.

При монографічному методі об'єктами дослідження служать окремі цехи, установки, види робіт, технологічні і трудовий процеси. Детально вивчають оброблювані предмети, основне і допоміжне устаткування, робоче місце, одяг робітників, прийоми робіт і загальні умови виробничої обстановки.

Одночасно вивчають нещасні випадки, що сталися раніше. Результати дослідження направляють на виявлення потенційних небезпек за даних умов роботи й обстановки. За матеріалами досліджень намічають заходи, у яких передбачають не тільки техніку безпеки (огороджену, захисну, блокувальну й ін.), але і заходи щодо забезпечення безпеки у усьому виробничому процесі, а також виробничій обстановці в цілому.

Монографічний метод - найбільш ефективний із усіх методів, тому що на відміну від інших він дає можливість не тільки найбільш повно уточнити, але й усунути причини, що викликали нещасний випадок, а також і запобігти їхньому повторенню.

З зіставлення монографічних обстежень однорідних цехів можна зробити висновки для широких узагальнень і проведення заходів загального характеру.

При топографічному методі нещасні випадки, що сталися, графічно зображують у вигляді умовних знаків на плані підприємства чи дільниці по місцю події. Вивішені на стіні такі плани постійно сигналізують (нагадують) про місця нещасних випадків. Повторення нещасних випадків у визначених місцях буде свідчити про неблагополуччя з охороною праці на даних об'єктах. На ці місця звертають особливу увагу, вивчають причини травматизму. Шляхом додаткового обстеження зазначених місць виявляють причини, що викликали нещасні випадки, і намічають поточні і перспективні заходи щодо усунення нещасних випадків для кожного окремого об'єкта.

Статистичний метод ґрунтується на вивченні матеріалів реєстрації й обліку нещасних випадків, зібраних за тривалий час (за півроку, рік), і систематизації нещасних випадків за професією, стажем, статтю, віком, характером робіт, технічними чинниками, характером травм (враження струмом, порізи, уколи і т.д.). По актах складається звіт за формою 7-ТВР. При цьому методі необхідно врахувати не тільки число нещасних випадків, але і зв'язати їх із числом працюючих на даному підприємстві і вагою отриманих травм, для чого користуються відносними показниками нещасних випадків, обумовленими формою 7-ТВР.

Визначення відносних показників травматизму

За даними форми 7-ТВР визначають показники травматизму.

Показник частоти Пч - це число потерпілих при нещасних випадках, зв'язаних із виробництвом, що доводяться на 1000 працюючих;

Показник ваги Пт - це середнє число робочих днів непрацездатності, що доводяться на один нещасливий випадок;

Показник непрацездатності Пн - це число людиноднів непрацездатності, що доводяться на 1000 працюючих.

Безпосередньо в підрозділі охорони праці підприємства користуються в більшості статистичним та частково монографічним методом аналізу виробничого травматизму. Щоквартально проводиться аналіз нещасних випадків, які сталися на підприємстві. На основі цього аналізу розробляються заходи з охорони праці, призначення яких запобігти випадкам виробничого травматизму та покращити умови праці. До таких заходів відносяться позапланові інструктажі з техніки безпеки, медичні огляди працівників, технічні навчання, удосконалення пристроїв та систем, що покликані забезпечити безпечні умови праці та ін.

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >