Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow БЖД arrow Військові дороги та колонні шляхи

Військові дороги та колонні шляхи


Загальні положення

У сучасних умовах війська, як ніколи раніше, стали залежними від кількості та якості доріг. Дороги стали одним з рішучих факторів забезпечення широкого маневру і рухомості військ. Підготовка шляхів передбачає максимальне використання існуючих доріг.

Шляхами руху військ називаються автомобільні дороги та колонні шляхи, які готуються та утримуються інженерними військами на маршрутах (напрямках) пересування військ.

Військовою дорогою називається існуюча або заново побудована дорога, яка обладнана для руху бойової техніки й автотранспорту.

За відсутності доріг або їх недостатньої кількості, неможливості або недоцільності їх використання, а також для об'їзду зруйнованих ділянок доріг, прокладаються колонні шляхи.

Колонним шляхом називається вибраний на місцевості напрямок поза дорогами, який підготовлений для короткочасного руху військ (військових колон).

Військові дороги та колонні шляхи класифікуються за такими ознаками:

за напрямом руху - фронтальні (що йдуть від тилу до фронту) і рокадні (проходять уздовж фронту);

за призначенням - шляхи маневру, шляхи висування (здійснення маршу, перегрупування), шляхи до рубежів розгортання, під'їзні та об'їзні шляхи; за належністю - батальйонні, бригадні, корпусні тощо; за характером руху - для колісної техніки, для гусеничної техніки, для змішаного руху і для однобічного, двобічного або човникового (реверсивного) руху; за значенням - основні, запасні та фальшиві.

Військові дороги та колонні шляхи повинні задовольняти таким вимогам: відповідати заданому напрямку та мати, по можливості, найкоротшу протяжність; менше переходів через болота, яри, ріки та інші природні перешкоди, а також перетинів з існуючими автомобільними дорогами та залізницями; забезпечувати найкраще маскування, для чого вони повинні прокладатися на схилах зі зворотного боку височин і долинами, під прикриттям лісових масивів; забезпечувати мінімальний обсяг робіт щодо їх будівництва; не мати, по можливості, ділянок, що проходять через вузькі місця, а також ділянок, розташованих поблизу об'єктів вірогідного впливу противника (великих населених пунктів, залізничних станцій, складів, баз); проходити по стійких ґрунтах і, по можливості, ближче до місць розташування місцевих дорожньо-будівельних матеріалів.

Також військові дороги й колонні шляхи повинні відповідати певним технічним та експлуатаційним вимогам, зазначеним у таблиці.

Таблиця 42

Технічні вимоги до військових доріг й колонних шляхів

Технічні вимоги

Військові дороги

Колонні шляхи

Кількість смуг руху, шт

1-2

1

Ширина проїжджої частини, м:

для двобічного руху

6

-

для однобічного руху

3-4

-

Ширина проїжджої смуги для колонних шляхів, м

-

3.5 -4

Ширина дорожнього полотна (сума ширини проїжджої частини та двох узбіч), м:

для двобічного руху

9-10

-

для однобічного руху

6-8

-

Найбільший поздовжній нахил, %

для змішаного руху

9

10

для гусеничної техніки

-

20

Найменший радіус горизонтальної кривої, м

50

15

Експлуатаційні показники

Пропускна здатність під час двобічного руху, машин:

погодинна, не менше

50

-

добова, не менше

1000

500

Середня швидкість руху в колоні, км/год

20-25

15-20

Ширина проходів у мінно-вибухових загородженнях, м

на ширину дорожнього полотна

8-10

Військові дороги, як правило, підготовлюють для руху колісної техніки. Для пересування гусеничних машин використовуються колонні шляхи, що прокладені паралельно дорозі. Коли для гусеничних машин прокласти колонний шлях неможливо, проїжджу частину дороги готують для змішаного руху.

Військові дороги облаштовуються на спеціально відведених смугах місцевості, які називаються смугами відведення, і складаються із земляного полотна, дорожнього покриття, дорожніх споруд, обрізів.

Земляне полотно - ґрунтова основа для дорожнього покриття, що повинна забезпечувати його стійкість.

Дорожнє покриття - основна частина дороги. Воно буває чотирьох типів: удосконалене капітальне (асфальтобетонне, цементобетонне, мостове з брущатки) та удосконалене полегшене (гравійне, щебеневе, кам'яне з використанням в'яжучих матеріалів); перехідне (фунтове, гравійно-піщане, з щебенево-піщаної суміші, скріплених органічними та неорганічними в'яжучими матеріалами); нижчого типу (ірунгове, укріплене піщано-глинистими домішками); збірне (залізобетонне, металеве, дерев'яне), яке буває суцільним і колійним.

Дорожнє покриття буває одно- або багатошаровим. Назва покриття дається відповідно до його верхнього шару.

Рис. 133 Основні елементи дороги: 1 - дорожній одяг; 2 - водопропускна труба; 3 - насип; 4 - міст; 5 - виїмка; 6 - край проїжджої частини; 7 - брівка земляного полотна; 8 - покриття; 9 - основа; 10 - додаткова основа (дренажний шар); 11 - грунтова основа

Дорожніми спорудами є: водопропускні споруди (мости, труби), шляхопроводи тапереїзди, підпірні стінки, лотки та інші споруди. Труби можуть виготовлятися з дерева, каменю, а також збиратися із залізобетонних або металевих окремих ланок.

Обрізи є частиною смуги місцевості, що відведена під дорогу. Вони використовуються для руху гусеничних машин, влаштування об'їздів, складання матеріалів тощо.

Залежно від рельєфу місцевості, дороги мають різні поперечні профілі, можуть обладнуватися в нульових відмітках, у насипу, виїмці та напівнасипу- напіввиїмці.

Земляне полотно у нульових відмітках - найбільш розповсюджений і вигідний профіль дороги. Цей профіль облаштовують з кюветами і без кюветів. Земляні роботи профілю з кюветами полягають у створенні дорожнього полотна з уклоном в обидва боки, який дорівнює 2-3 %, за рахунку грунту, вийнятого з кювету. Земляне полотно без кюветів улаштовують у суху пору року на кам'янистих або піщаних грунтах.

Рис. 134 Поперечний профіль земляного полотна дороги в нульових відмітках: а - з кюветами; б - без кюветів

Земляне полотно у насипу улаштовують на підходах до мостів, труб та на заболоченій місцевості. Насипи роблять малі - висотою до 1 м, середні - від 1 до 2 м та великі - більш ніж 2 м.

Рис. 135 Профіль земляного полотна дороги у насипу: а - малий насип; б - середній насип; в - великий насип

Земляне полотно у напівнасипу-напіввиїмці улаштовують на косогорах.

Рис. 136 Поперечний профіль земляного полотна дороги у напівнасипу-напіввиїмці: 1 - насип; 2 - виїмка; 3 - нагірна канава; 4 - кювет

Для відведення води від дороги, висушування земляного полотна і дорожнього покриття улаштовують водовідвідні споруди. До водовідвідних пристроїв належать: кювети, відвідні та осушувальні канали, випарні басейни, поглинаючі колодязі.

Військові мости

Військові мости на жорстких опорах будують для забезпечення подолання водних та інших перешкод військами на шляхах їх руху, маневру, підвезення та евакуації. Вони дозволяють замінити понтонно-мостові засоби та механізовані мости для забезпечення у подальшому переправи військ через водні перешкоди.

Військові мости будують в основному з однобічним рухом.

Військові мости, як правило, призначені для короткострокової експлуатації. До них належать низьководні й підводні мости, а також шляхопроводи.

Низьководні мости зводяться без урахування можливості пропуску під ними льодоходу, високої води, суден і переправних засобів.

Підводні мости відрізняються від низьководних тим, що мають проїжджу частину, яка розташована нижче поверхні води, що забезпечує їх маскування та підвищує живучість.

Шляхопроводи зводяться для забезпечення безперебійного проїзду через дороги з інтенсивним рухом.

Військові мости будуються з конструкцій, що виготовляються з місцевих матеріалів. Як місцевий матеріал використовують ліс на корені, лісоматеріал (колоди, брус, дошки), що є на складах або залишається від розбирання будівель, а також сталевий прокат (швелери, двотаври, кутова сталь, труби, рейки, смугова та кругла сталь).

Військовий міст складається з прогінних споруд і опор.

Прогінна споруда має балкову розрізну систему та має проїжджу та несучу частини.

По проїжджій частині відбувається рух техніки. Вона складається з настилу і колесовідбоів. Несуча частина сприймає тиск від навантаження та передає його на опори. Опори бувають берегові та проміжні. З'єднання моста з берегом здійснюється за допомогою в'їздного пристрою.

Конструкція військового моста та розміри прогінних споруд залежать: від необхідної вантажопідйомності, характеру перешкоди, матеріалу, що використовується, засобів механізації, що використовуються під час будівництва мосту.

У військових мостах використовують такі основні позначення та визначення:

Lp - ширина ріки за заданим горизонтом;

L - довжина мосту - відстань між осями берегових опор;

l - прогін моста - відстань між осями суміжних опор;

С0 - ширина опори - відстань між осями рядів паль або стояків у баштовій опорі;

С - повна ширина опори;

H - висота опори - відстань від грунту до верху насадки (лежня).

hбуд - будівельна висота прогінної споруди - відстань від низу прогінної споруди до верху проїжджої частини;

hв - підмостова висота - відстань від поверхні води до низу прогінної споруди;

Вп.ч. - ширина проїжджої частини - відстань між внутрішніми гранями колесовідбоїв;

Н - глибина води;

- вісь мосту - уявна лінія, що проходить уздовж мосту посередині проїжджої частини;

- вісь опори - уявна лінія, що проходить посередині ширини опори й перпендикулярна осі мосту;

- лінія крайніх гіаль (стояків) - уявна лінія, що проходить уздовж мосту по осях крайніх паль (стояків) проміжних опор.

До військових мостів ставляться такі технічні вимоги:

- міст має бути прямолінійним у плані та, по можливості, горизонтальним, повздовжнє відхилення на мосту допускається не більше 5 %;

- на в'їзді на міст уклон проїжджої частини допускається до 10 %;

- безпосередньо перед мостом на ділянці довжиною не менше 10 м повздовжнє відхилення не повинно перевищувати 2 % і бути не менше 0,5 %;

- ширина проїжджої частини мостів береться: одношляховий - 4,2 м, двошляховий - 7 м;

- підмостова висота має бути не менш ніж 0,5 м.

Військові мости мають три категорії вантажопідйомності: основну, знижену та підвищену.

По мостах основної вантажопідйомності забезпечується пропускання: усіх гусеничних машин масою до 55 т;

- чотиривісних колісних машин і тягачів із сумарним тиском на дві задні осі ке більше 25 тс і відстанню між осями коліс не менше 1,7 м, а також возиків двохвісних напівпричепів з тим же тиском і відстанню між осями коліс;

- колісних машин з тиском на колесо до 8 тс.

По мостах пониженої вантажопідйомності забезпечується пропускання:

- гусеничних і багатоосьових колісних машин масою до 25 т;

- автомобілів з тиском на кожну вісь до 10 тс і відстанню між осями коліс не менше 1,4 м;

- колісних машин з тиском на колесо до 4 тс.

По мостах підвищеної вантажопідйомності забезпечується пропускання:

- усієї техніки, що пропускається по мостах основної вантажопідйомності;

- колісних багатовісних машин масою до 90 т з відстанню між крайніми осями коліс 11 м і тягачем з багатовісними напівпричепами масою до 80 т і відстанню між крайніми осями не менше 6,8 м;

- тягачів з двохосьовими та трьохосьовими напівпричепами з тиском на возики напівпричепів відповідно 42 і 45 тс і відстанню між осями коліс не менше 1,6 та 1,3 м.

Металеві споруди

військовий колонний дорога міст

До типових конструкцій металевих прогінних споруд належать:

- блокові прогінні споруди з суцільнометалевих колійних блоків і блоків металевих прогонів з дерев'яними щитами настилу:

- прогінні споруди з пакетів прогонів з дерев'яними щитами настилу.

Блочні прогінні споруди призначаються, як правило, для перекриття прогонів мосту до 6 м. Для перекриття прогонів довжиною більше 6 м використовуються пакети прогонів зі щитами настилу.

У цих конструкціях передбачається:

- десять прогонів у поперечному перерізі прогінної споруди;

- змінювання довжини прогінної споруди від 3 до 5 м з кроком 0,5 м і від 5 до 9 м з кроком 1 м;

- однотипне кріплення прогонів до насадок (лежнів) опор (за винятком прогінної споруди з пакетів прогонів);

- об'єднання прогонів у блоки з'єднаннями з кутиків з шириною полички не менш ніж 50 см або швелерів висотою не менш ніж 65 мм, які приварюються до прогонів зварними швами висотою 6 мм.

Прогони по ширині моста у блочних конструкціях розташовуються колією паралельно його осі на відстанях між ними в колії по 45 см, стикуються на опорах у переплетення і беруться довжиною на 50 см більше розрахункової величини прогінної споруди мосту.

Прогони складаються у блочних конструкціях з одного, а в конструкціях з пакетів прогонів з двох швелерів або двотаврів. Прогони, що вироблені з поодиноких швелерів, встановлюються в прогінній споруді поличками в один бік.

Засоби конструкцій

Під час будівництва низьководних мостів використовуються такі табельні засоби механізації: мостобудівельна установка УСМ-2; автомобільні крани; автомобілі різної вантажопідйомності.

Під час заготівлі лісу та виготовлення мостових конструкцій використовуються: бензиномоторна пилка МПг5 “Урал-2”; лісопильна рама ЛРВ-1; пересувна електростанція ЗСБ-8И.

Для зварювання та рвання металу використовується обладнання з комплекту електростанції ЗСБ-8И і ремонтних майстерень, а також народногосподарські зварювальні трансформатори та зварювальні перетворювачі.

Мостобудівельна установка УСМ-2 призначена для механізації будівництва низьководних мостів (естакад) на дерев'яних пальових і рамних опорах через вузькі водні перешкоди, заболочені пойми та суходільні перешкоди (яри, виїмки тощо).

Рис. 145 Мостобудівельна установка УСМ-2

До складу комплекту мостобудівельної установки входять: мостобудівельна машина та допоміжний автомобіль з допоміжним обладнанням, майном і ЗІП.

Як базовий автомобіль мостобудівельної машини використовується шасі автомобіля КрАЗ-260Г, на якому змонтовано обладнання, що забезпечує подавання мостових елементів з транспортного автомобіля, занурювання паль, оббудову опор і укладення прогінних споруд.

Характерною особливістю мостобудівельної машини є те, що у ході будівництва вона переміщується безпосередньо по ділянці мосту, який зводиться. Це дозволяє будувати мости незалежно від стану перешкод: на мілководді, суходолах тощо. Подавання мостових конструкцій до мостобудівельної машини проводиться транспортними автомобілями, що рухаються по зведеній ділянці мосту заднім ходом.

Забивання паль проводиться дизель-молотами ДМ-240, а їх обпилювання - бензиномоторними пилками МП-5 “Урал-2”.

Допоміжний автомобіль призначений для перевезення обслуги, допоміжного обладнання та обладнання, що знімається, поковки і ЗІП. Все майно і ЗІП знаходиться в ящиках, а поковка - у висувних ящиках контейнера.

За допомогою УСМ-2 можна будувати мости з темпом: у звичайних умовах (вдень) - 10... 18 м/год; у складних умовах (слабкі та кам'янисті грунти, підвищена швидкість течії, льодохід, темний час доби тощо) - 7...10 м/год.

За допомогою мостобудівельної машини можна виконати такі операції:

- одночасно забити чотири палі й обпиляти їх на одному рівні;

- встановити на обпиляні палі насадку;

- укласти прогінну споруду та прикріпити її до насадки.

Виконавши операції, машина пересувається на готову ділянку моста й операції повторюються.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее