Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экономика arrow Аналіз конкурентоспроможності туристичної діяльності в Тернопільській області

Аналіз конкурентоспроможності туристичної діяльності в Тернопільській області


Аналіз конкурентоспроможності туристичної діяльності в тернопільській області

У статті висвітлено поточний стан розвитку туристичного сектору Тернопільської області, виявлено основні проблеми та закономірності його розвитку. За допомогою SWOT-аналізу проведено моніторинг туристично-рекреаційної галузі районів Тернопільської області. Виокремлено з допомогою кластерного аналізу основні райони з найкращим розвитком туристичної інфраструктури. Обґрунтовано теоретико- методологічні засади формування туристичних кластерів з метою активізації туризму, який визначає місце країни у високоінтегрованому світовому господарстві. Визначено першочергові заходи, впровадження яких позитивно позначиться на стимулюванні комплексного розвитку туристичного сектору України та його конкурентоспроможності.

Ключові слова: туристичний сектор Тернопільської області, конкурентоспроможність, SWOT-аналіз, кла- стерний аналіз, карти Кохонена.

туристичний рекреаційний кластер swot

Постановка проблеми. В умовах загострення конкурентної боротьби ефективне використання порівняльних переваг області у сфері туризму потребує додаткових знань та зусиль як з боку державних інституцій, так і з боку суб'єктів підприємництва. Досвід провідних туристичних країн свідчить про те, що дієвим засобом у проведенні ефективної туристичної політики є використання конкурентних стратегій, які забезпечують активний розвиток галузі туризму в країні, сприяють створенню конкурентоспроможного туристичного продукту та допомагають зайняти вагоме місце на міжнародному ринку туристичних послуг. Одним із методів проведення діагностики розвитку туристично-рекреаційного комплексу на національному рівні є дослідження внутрішнього та зовнішнього середовища з використанням SWOT-аналізу. SWOT-аналіз як метод проведення аналітичних досліджень стану об'єкта широко використовується в практиці стратегічного планування і має низку переваг, які випливають із алгоритму його проведення. Кластерний розвиток як фактор збільшення національної і регіональної конкурентоспроможності є характерною ознакою сучасної інноваційної економіки. Світова практика показала, що кластеризація економіки обумовлює та здійснює вирішальний вплив на процеси посилення конкурентоспроможності та прискорення інноваційної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням дослідження особливостей розвитку рекреаційно-туристичного комплексу, проблемам територіальної організації діяльності, оцінки ефективності інтеграційних об'єднань присвячено праці таких провідних учених, як М.І. Долішній, В.І. Мацола, В.В. Готра, В.П. Мікловда, М.І. Пітюлич, О.М. Кальченко, В.В. Горлачук,

О.М. Коваль, В.В. Гоблик та ін. Протягом останніх десятиріч у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі все більше уваги приділяється вивченню кластерів як особливих територіальних об'єднань та нових форм організації виробництва. Суттєвий внесок у розвиток концепції кластеризації внесли праці М. Портера, М. Енрайта, М. Фельдмана, Дж. Хертога, М. Стейнера, В. Прайса, Е. Бергмана, Б. Гаррета, С. Де- віса, Д. Джереффі, М. Кастельса, П. Кругмана, К. Моргана, Е. Менсфільда, Б. Харрісона. Дослідженню проблем, які виникають при формуванні та функціонуванні кластерів, присвячено численні праці вітчизняних науковців, зокрема, Л.І. Гонтаржевської, Ю.М. Бажала, П.Ю. Буряка, М.П. Войнаренко, С.В. Мочерного, А.О. Прочан, С.І. Соколенка, Д.М. Стеченка, Л.М. Черчик та ін. Можливості діяльності кластерних утворень в рекреаційно-туристичній сфері розкрито в працях Ю.Г. Дробенко, О.В. Мельник, І.Ю. Швеця та інших, що свідчить про значний інтерес та перспективи кластерних утворень в рекреаційно-туристичній сфері України.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. У сучасних умовах одним із недостатньо досліджених вітчизняною наукою напрямків вивчення і моделювання туристичної діяльності є кластерний підхід. Проблемам клас- теризації в туристичній галузі приділяється недостатньо уваги, тому питання функціонування і розвитку туристичних кластерів взагалі, і в Тернопільській області зокрема, є досить актуальним і потребує більш детального вивчення.

Мета статті. Головною метою цієї роботи є дослідження особливостей функціонування туристичних кластерів, аналіз перспектив розвитку процесів кластеризації в туристичній галузі Тернопільської області на основі діяльності туристичного потенціалів краю.

Виклад основного матеріалу. Для аналізу переваг і недоліків діяльності різних підприємств, регіонів та країн у всьому світі використовують метод SWOT-аналізу. Цей універсальний метод особливо ефективний при аналізі переваг і недоліків туристичного ринку області. SWOT-аналіз допомагає з'ясувати обставини, за яких розвивається туристичний ринок Тернопільської області, збалансувати вплив внутрішніх переваг і недоліків із впливом сприятливих можливостей і загроз. Такий аналіз допомагає визначити не тільки можливості країни, а й усі доступні переваги над конкурентами [1].

SWOT-аналіз конкурентоспроможності Тернопільської області щодо розвитку туризму для виявлення найсильніших та найслабших місць сторін Тернопільщини як об'єкта туризму наведено в табл. 1.

Таблиця 1. Критерії проведення SWOT-аналізу конкурентоспроможності туристичної діяльності в Тернопільській області

Сильні сторони

Можливості

1. Вигідне географічне розташування.

2. Збереженні національні традиції.

3. Багата флора і фауна.

4. Проведення різних фестивалів та ярмарок.

5. Історико-пізнавальна спадщина.

6. Кількість колективних засобів розміщування.

7. Гостинність населення.

8. Відносно не високі ціни на туристичні послуги

1. Розвиток туристичної інфраструктури.

2. Покращання рівня обслуговування.

3. Покращання екологічної ситуації.

4. Розроблення нових видів турів.

5. Створення іміджу району як стабільного та безпечного.

6. Зниження цін на відпочинок.

7. Розвиток туризму значно збільшує доходи сільського населення

Слабкі сторони

Загрози

1. Неякісні дороги.

2. Нестабільний рівень сервісу.

3. Висока вартість обслуговування.

4. Відсутність сформованого цілісного бренда Району.

5. Відсутність каталогів, топографічних карт і детальних путівників з описом об'єктів сільського туризму і переліком можливих послуг.

6. Слабке знакування туристичних атракцій та маршрутів

1. Техногенні катастрофи.

2. Можливість виникнення епідеміологічних захворювань.

3. Відсутність інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави.

4. Відсутність нормативно-правової бази та політичної стабільності в країні.

5. Низька купівельна спроможність населення.

Попарне порівняння усіх сильних та слабких сторін, а також можливостей та загроз туристичного ринку Тернопільської області по регіонах подано на рисунку 1.

Для моделювання туристичного потенціалу області часто постає необхідність відобразити саме нелінійні зв'язки між багатьма чинниками. Математичний інструментарій штучних нейрон- них мереж надає таку можливість.

Математичною основою моделі є штучна не- йронна мережа на основі карт самоорганізації Кохонена. Карта самоорганізації, зазвичай, представляється як двовимірна матриця масивів вузлів нейронів. У нашому випадку даний масив формує гексагональну решітку, що є ефективним рішенням для візуального аналізу даних.

На даний час існує низка програмних пакетів, котрі реалізують побудову карт самоорганізації Кохонена. Серед них виділимо: MATLAB, Deductor Academic, SOMine, Statistica та багато інших. Побудову економіко-математичної моделі відповідно до поставлених задач здійснено за допомогою програмного продукту Deductor Studio Academic.

Для побудови карти самоорганізації слід визначити оптимальну кількість нейронів. Проте доцільну розмірність нейронної решітки необхідно обирати експериментально відповідно до поставленої задачі та виходячи з особливостей досліджуваних показників.

Карта самоорганізації показників інвестиційного потенціалу України формується за допомогою решітки розмірністю 16 на 12 нейронів. Дана розмірність карти була обрана з множини альтернативних карт на основі матриці помилок квантування, що відображає середню відстань вхідних значень до центру нейрона.

За результатами побудованої нейронної мережі, показники туристичного потенціалу Тернопільської області були згруповані у 4 кластера з рівнем значущості 0,01% (рис. 2, табл. 2).

Рис. 2. Карта самоорганізації Кохонена показників туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Бережанський р-н; 2 -- Борщівський р-н; 3 -- Бучацький р-н; 4 -- Гусятинський р-н; 5 -- Заліщицький р-н; 6 -- Збаразький р-н; 7 -- Зборівський р-н; 8 -- Козівський р-н; 9 -- Кременецький р-н; 10 -- Лановецький р-н; 11 -- Монастириський р-н; 12 -- Підволочиський р-н; 13 -- Підгаєцький р-н; 14 -- Теребовлянський р-н; 15 -- Тернопільський р-н; 16 -- Чортківський р-н; 17 -- Шумський р-н)

Таблиця 2. Результати кластеризації показників туристичного потенціалу Тернопільської області

Позна чення

Кластер 0

Позна чення

Кластер 1

Позна чення

Кластер 2

Позна чення

Кластер 3

13

Підгаєцький

3

Бучацький

9

Кременецький

1

Бережанський

8

Козівський

14

Теребовлянський

4

Гусятинський

5

Заліщицький

10

Лановецький

7

Зборівський

6

Збаразький

16

Чортківський

12

Підволочиський

15

Тернопільський

11

Монастириський

2

Борщівський

17

Шумський

Як видно з рисунка 1, явним лідером є кластер 2. Де знаходяться райони з високими інтегральними показники туристичного потенціалу області. В даний кластер потрапив Кременецький р-н, Гусятинський р-н, Збаразький р-н, Тернопільський р-н, Борщівський р-н. Даний кластер демонструє взаємозв'язок між показниками створення іміджу району як стабільного та безпечного, розвитку туристичної інфраструктури, високої вартості обслуговування, багатої флори і фауни та проведення різних фестивалів та ярмарок (див. рис. 3, 4).

Рис. 3. Карта самоорганізації Кохонена показників можливостей та загроз туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Відсутність інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави; 2 -- Можливість виникнення епідеміологічних захворювань; 3 -- Створення іміджу району як стабільного та безпечного; 4 -- Розвиток туристичної інфраструктури; 5 -- Розвиток туризму значно збільшує доходи сільського населення)

Рис. 4. Карта самоорганізації Кохонена показників сильних та слабких сторін туристичного потенціалу Тернопільської області (1 -- Висока вартість обслуговування; 2 -- Кількість колективних засобів розміщування; 3 -- Гостинність населення; 4 -- Багата флора і фауна; 5 -- Історико- пізнавальна спадщина; 6 -- Збереженні національні традиції; 7 -- Відносно не високі ціни на туристичні послуги; 8 -- Проведення різних фестивалів та ярмарок)

На третьому місці розташувався кластер 3: Підгаєцький р-н, Козівський р-н, Лановецький р-н. Кластер включає, показники відсутності інтересу щодо підтримки сільського туризму з боку держави, можливість виникнення епідеміологічних захворювань, створення іміджу району якстабільного та безпечного, розвиток туристичної інфраструктури, висока вартість обслуговування, кількість колективних засобів розміщування, гостинність населення та багата флора і фауна.

Аутсайдером є представники третього кластера з низькими рівнівнями значень майже за всіма показниками.

Найсильнішими сторонами є багата історія, широка географія та з невеликим відривом -- розмаїття ландшафту. Найслабшою стороною є нестабільність сервісу. Найбільшими загрозами є можливе підвищення цін на відпочинок. Отже, для того щоб туристичний бізнес в Тернопільській області розвивався, необхідно налагодити стабільний сервіс, створити цілісний бренд району через розроблення нових тематичних турів на основі історичних, географічних та ландшафтних багатств області.

Як показує практика, розвиток туризму залишається поза ключовими інтересами держави і бізнесу в Україні. Ключовими пріоритетами для стійкого розвитку галузі подорожей і туризму, стабільного зростання її конкурентоспроможності у світовому масштабі є питання захисту прав власності і спрощення регулювання в цьому секторі, збереження культурних і природних ресурсів, підвищення їх привабливості для іноземних туристів, а також забезпечення високого пріоритету сектору в державній політиці.

Аналізуючи переваги та недоліки, можливості та загрози туристичного комплексу Тернопільської області, ми дійшли висновку, що перспективний розвиток туризму в області повинен ґрунтуватися на таких складових: інвестиції та інновації в туристичному та готельному господарствах; реорганізація транспортного забезпечення; нормалізація політичного, економічного та законодавчого клімату. Без реалізації зазначених заходів нереально розбудувати ефективний національний міжгалузевий туристичний комплекс. Без запозичення туристичних інновацій та переходу на прогресивні європейські стандарти гостьового й рекреаційного сервісу неможливий розвиток конкурентоспроможного на міжнародному ринку туристичного сектору. Без цілеспря-мованих маркетингово-промоційних заходів з матичною її інтеграція у глобальний ринок ту- інформаційного «прориву» області буде пробле- ристичних послуг.

Список літератури

1. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг: підручник. Затверджено МОН / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк. - К., 2008. - 661 с.

2. Косова Т. Д., Сухарев П. М., Ващенко Л. О. Організація і методика економічного аналізу: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 528 с.

3. Забуранна Л. В. Кластерний аналіз підприємств сфери сільського аграрного туризму //шшш.есопоту.паука. com.ua

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее