Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Социология arrow Демографічна ситуація в Україні та можливі шляхи її вирішення

Демографічне становище в країнах СНД:

Сукупне населення країн СНД зростало до 1994 року, проте з 1995 року почало скорочуватися, й у 2004 році зменшилось до рівня 1989 р. У 20013 році його чисельність оцінюється на рівні 279,7 млн осіб, що майже дорівнює показнику 20012 року. При цьому в більшості країн Співдружності, в першу чергу в республіках Середньої Азії, продовжується природне зростання населення, в той час як в Україні, Молдові, Білорусі й Росії чисельність населення зменшується.

Слов'янські держави - Росія, Україна, Білорусь, а також Молдова вирізняються більшою часткою літнього населення й зменшенням частки дітей у віковій структурі, а також нижчою тривалістю життя, особливо чоловічого населення. Держави Середньої Азії зберігають максимальний природний приріст населення, більш високу частку дітей (понад 35 %), найнижчу частку літнього населення (4-6 %) і середні показники тривалості життя при меншій різниці між чоловіками й жінками. У країнах Закавказзя й Казахстані природний приріст населення за останні роки істотно скоротився, хоча він залишається позитивним. Перехід до простого відтворення населення вже відбувся в Грузії. Всі країни Закавказзя відрізняються найвищими серед держав Співдружності показниками тривалості життя. Для всіх країн СНД характерним є зростання коефіцієнту смертності населення, причому Україна за цим показником посідає перше місце серед країн Співдружності. Як наслідок, Україна останнім часом лідирувала серед країн СНД за темпами скорочення населення. Депопуляційні процеси в нашій державі потребують посилення уваги до таких факторів, як підвищення середньої тривалості життя, поліпшення стану здоров'я, підвищення рівня життя, сприяння відновленню в українському суспільстві сімейних цінностей. Важливо відзначити, що в Білорусії, Росії й в Україні на тлі скорочення загальної чисельності населення відзначаються певні позитивні тенденції в процесі відтворення населення, обумовлені, у першу чергу, збільшенням числа народжень. Порівняльний аналіз основних показників соціально-економічного розвитку України та інших країн СНД дає підстави для наступних висновків.

Україна найбільше серед країн Співдружності потерпає від природного скорочення населення. Цей процес, незважаючи на деяке покращання у сфері народжуваності, з року в рік поглиблюється. Хоча в Україні і було запроваджено фінансову допомогу новонародженим, проте ці кошти не призвели до кардинальної зміни демографічної ситуації. Незважаючи на те, що реальні доходи населення в останні роки зросли в усіх країнах СНД, не відбулося кардинальних зрушень у підвищенні рівня життя більшої частини населення. За рівнем середньої заробітної плати Україна знаходиться на 4-му місці слідом за Росією, Казахстаном та Білоруссю. При цьому в Україні у 20013 році зафіксований один з найнижчих темпів приросту заробітної плати. Стан ринку праці для всіх країн Співдружності нині характеризується послабленням напруженості. За показником навантаження на робоче місце Україна характеризується досить сталими позитивними тенденціями. На тлі інших країн СНД за цим показником наша держава займає четверте місце за Росією, Молдовою та Казахстаном, що вказує на зростання зайнятості та скорочення безробіття, але при цьому, за висновком Міжнародного статистичного Комітету СНД, в Україні спостерігається стала орієнтація на низьку вартість робочої сили, що провокує українське населення до міграцій. Отже, порівняно з іншими країнами СНД, Україні вдалося досягти порівняно успішних позицій за наступними соціально-економічними показниками:

  • - зростання зайнятості населення;
  • - річні темпи зростання промислового виробництва;
  • - зростання обсягів роздрібного товарообороту;

Водночас спостерігається значне відставання України від партнерів по СНД в демографічній сфері, в розмірі та динаміці заробітної плати. Також в Україні фіксується значний рівень інфляційних процесів. З цією метою:

  • 1. Необхідно створити та реалізувати державні цільові програми, спрямовані на виправлення критичної демографічної ситуації, що склалася в країні - розширення видів та збільшення кредитувань на демографічні цілі (надання пільгових кредитів молодим сім'ям з дітьми, кредитування пільгового молодіжного житлового будівництва, прискорення реалізації пенсійної реформи та підвищення її ефективності, посилення державних гарантій щодо забезпечення медичних заходів охорони материнства і дитинства тощо). Для подолання депопуляції та відтворення трудового потенціалу країни необхідно перейти від декларативного до реального виконання програм в галузі розвитку медицини, охорони здоров'я, обов'язкового медичного страхування населення, оздоровлення навколишнього середовища, покращення умов праці. Всі ці програми мають бути орієнтовані на зниження смертності та мінімізацію витрат процесу відтворення населення, а також формування нового ставлення до збереження й зміцнення здоров'я.
  • 2. Для підвищення рівня добробуту населення потрібно провести реформування системи оплати праці для забезпечення послідовного переходу до моделі економіки з високою вартістю робочої сили; розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, зниження податкового тиску на фонд оплати праці на підприємствах усіх форм власності; зниження рівня диференціації заробітної плати й прибутків. Здійснення цих перетворень сприятиме стимулюванню відтворювальної та стимулюючої функцій заробітної плати та посиленню її зв'язку з кінцевим результатом праці.[16]
  • 3. На ринку праці для пом'якшення гостроти існуючих проблем необхідні лібералізація законодавства про працю, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили; подальша реструктуризація державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць; вдосконалення інструментарію пільгового кредитування створення нових робочих місць; сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення; удосконалення системи моніторингу ринку праці; підвищення якості робочої сили та професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропонування робочої сили; стимулювання економічної активності населення; посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості; стабілізації фінансового забезпечення політики зайнятості.[13]

Демографічна проблема -- сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее