Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow БЖД arrow Боротьба з корупцією в національній гвардії України

Мета та задачі дослідження. Вдосконалення управління матеріальним забезпеченням Національної гвардії України з урахуванням корупційних ризиків

Метою дослідження є вдосконалення управління матеріальним забезпеченням Національної гвардії України з урахуванням корупційних ризиків.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися наступні задачі:

  • - аналіз проблеми корупції у сфері військових закупівель;
  • - дослідження основних ризиків під час військових закупівель;
  • - формування напрямів подолання корупцій- них ризиків в рамках вдосконалення системи матері- ального-технічного забезпечення Національної гвардії України.

Управління матеріальним забезпеченням Національної гвардії України з урахуванням корупційних ризиків

Вагомою проблемою українського суспільства є наявність корупції, зокрема в бюджетній сфері.

Збиток держави в результаті державних закупівель включає до себе:

  • 1. Фінансові втрати - укладання угод на невигідних для держави і суспільства фінансових умовах.
  • 2. Кількісні втрати - завищення або заниження обсягу матеріалів, що постачаються, і наданих послуг, порівняно з необхідною кількістю і т.п.
  • 3. Якісні втрати - укладення угод з порушенням необхідних технічних умов, таких як постачання товарів, виконання робіт або надання послуг неналежної якості і т.п.
  • 4. Політичні втрати - погіршення інвестиційного клімату в країні, втрата довіри з боку громадян до державних структур і держави в цілому і т.п.

Вирішення проблеми корупції у сфері військових закупівель має передбачати:

  • 1. Розуміння проблеми (складання схеми ко- рупційного ризику).
  • 2. Забезпечення доброчесності під час процесу.
  • 3. Прийняття рішень на основі об'єктивних факторів.
  • 4. Залучення усіх ключових суб'єктів.
  • 5. Делегування повноважень.
  • 6. Звітність за результати та ефективність.
  • 7. Збереження прозорості в нестійкому середовищі.

Основні ризики під час військових закупівель наступні.

На етапі визначення потреби в закупівлі:

  • 1. Уникнення процедури відкритих торгів.
  • 2. Завищення потреби в обсягах та планування закупівлі військового майна, у якому не було потреби взагалі чи яке не прийняте на озброєння (постачання).
  • 3. Застаріли стандарти військової форми щодо розмірів, ростовки та якості (як наслідок закупівля товару не належної якості).

На етапі визначення очікуваної вартості предмету закупівлі:

  • 1. Відсутність затверджених методик визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.
  • 2. Відсутність порядку здійснення контролю за процедурою визначення очікуваної вартості предмету закупівлі.
  • 3. Наявність прямої можливості визначення та отримання посадовими особами “подяки” від виконавців.

На етапі розробки проекту документації конкурсних торгів:

  • 1. Формування умов проекту документації конкурсних торгів під “свого” учасника торгів.
  • 2. Залучення до участі в торгах технічних учасників.
  • 3. Застарілі технічні норми та вимоги до предмету закупівель.

На етапі організації роботи комітету з конкурсних торгів:

  • 1. Не своєчасне ознайомлення зі зразками предмету закупівель для визначення відповідності зраз- кам-еталонам.
  • 2. Змова членів комітету торгів з учасниками тендерних закупівель.
  • 3. Проведення переговорної процедури не забезпечує виявлення найкращого учасника.
  • 4. Не врегульований законодавством порядок проведення переговорів, вибору учасників, вимоги до документації, етапи проведення переговорів.

Продукція, роботи і послуги, які становлять державну таємницю, закуповуються без застосування конкурентних процедур.

Згідно вимог Закону України “Про державне оборонне замовлення” державні закупівлі здійснюються лише у суб'єктів господарювання, що зареєстровані як виробники продукції, робіт і послуг оборонного призначення.

Порядок формування та ведення Реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі яких становлять державну таємницю (Реєстр), визначається Кабінетом Міністрів України (Постанова КМУ “Про затвердження Порядку формування та ведення реєстру виробників продукції, робіт і послуг оборонного призначення, закупівлі, яких становлять державну таємницю). Органами контролю та регулювання державних закупівель являються наступні.

Уповноважений орган - Міністерство економічного розвитку та торгівлі - регулює сферу державних закупівель, а у разі виявлення порушень законодавства має право надавати рекомендації щодо їх усунення.

Контролюючі органи:

  • - Державна казначейська служба - перевіряє наявність та відповідність документів замовника і не проводить платежі при виявленні порушень.
  • - Антимонопольний комітет України - контролює дотримання конкуренції під час державних закупівель, розглядає скарги учасників.
  • - Держфінінспекція - контролює законне та ефективне витрачання державних коштів.
  • - Рахункова палата України - уповноважена парламентом на здійснення контролю за законним, ефективним витрачанням державних коштів.

Також органом контролю та регулювання державних закупівель є Державна служба статистики України і правоохоронні органи в межах компетенції, визначеної Конституцією й законами України.

Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально (п. 3 ст.12 ЗУ “Про здійснення державних закупівель”).

Склад комітету з конкурсних торгів та положення про комітет з конкурсних торгів затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). До складу комітету входить не менше п'яти осіб, які не можуть бути посадовими особами та представниками учасників, членами їх сімей, народними депутатами України та депутатами місцевих рад (п. 2 ст.11).

Одне з важких питань, які постійно мають вирішувати міністерства оборони будь-якої з країн світу, лежить у площині вибору між самостійним виробництвом чи створенням необхідного військового обладнання, інфраструктури, матеріально - технічних засобів і послуг, з одного боку, та їх закупівлею, з другого боку. Цей вибір у кінцевому рахунку залежатиме від двох ключових чинників. Перший - це аналіз можливого вибору з точки зору ефективності, а другий - аналіз з точки зору результативності. Прикладами аналізу з точки зору ефективності можуть слугувати аналіз оборонної стратегії США «Quadrennial Defense Review», що здійснюється один раз на чотири роки, а також аналіз «Base Realignment and Closure», де розглядається й обґрунтовується доцільність перепрофілювання чи закриття військових баз. Аналіз з точки зору ефективності обґрунтовує необхідність зміни розміру та складу оборонної інфраструктури, а також діяльності з матеріально-технічної підтримки цієї інфраструктури у відповідності з існуючими та майбутніми загрозами, та здійснюється спільно з іншими членами й партнерами альянсу. Аналіз з точки зору результативності визначає оптимальну структуру сил і засобів та досліджує можливості для зниження вартості оборонної діяльності та/чи підвищення її результативності.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее