Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Экология arrow Аналіз стану річки Сіверський Донець за біогенними показниками

Фізико-географічна та гідрологічна характеристика р. Сіверський Донець

Сіверський Донець -- це одна з найбільших річок лівобережної України та найбільша притока р. Дон. Свій початок Сіверський Донець бере на південному схилі Середньо-Руської височини в Білгородській області Російської Федерації та впадає в р. Дон також на території Російської федерації в Ростовській області. У середній течії р. Сіверський Донець протікає територією України - Харківською, Донецькою й Луганською областями, двічі перетинаючи державний кордон.

Сіверський Донець на мапі

Рис. 2.1 Сіверський Донець на мапі

Довжина Сіверського Дінця - 1053 км, загальна площа водозбору -98900 км2, у межах України 723 км, що становить 68% загальної довжини, і 54540 км2, або 55% площі водозбору, з них у Харківські області - 375 км і 22030 км2 (40%), Донецької області - 95 км і 7950 км2 (15%), Луганської області - 253 км і 24560 км2 (45%).

Середній багаторічний об'єм стоку Сіверського Дінця становить 4,5 км3, а в дуже маловодні роки (95% забезпеченості) знижується до 1,9 км3. Із середньорічного об'єму стоку Сіверського Дінця 1,8 км3 (40%) формується на території Росії. Стік, що формується в Україні в середній по водності рік, становить 2,7 км3, а в розрахунковий маловодний може знижуватися до 0,7 км3[12].

Сіверський Донець бере початок на Середнеруській височині, біля с. Підвільхи в Прохоровському районі Білгородської області Росії [2]. У басейні Сіверського Дінця понад 3000 річок, з яких 425 мають довжину більше 10 км., і 11 річок більше 100 км [3]. Понад тисяча з них безпосередньо впадає в Сіверський Донець. Живлення Сіверського Дінця переважно снігове, тому витрата води протягом року нерівномірна. Весняна повінь займає близько 2 місяців з лютого по квітень, в цей період вода піднімається на 3-8м [4].

Сіверський Донець

Рис. 2.2 Сіверський Донець

Рис. 2.3

Рис. 2.4

Ширина русла в основному коливається від 30 до 70 м, іноді досягаючи 100-200 м, а в зоні водосховищ - 4 км. Дно русла переважне піщане, нерівне, з коливанням глибини від 0,3 м на перекочуваннях до 10 м на плесах. Річка взимку замерзає з поверхневою товщиною льоду від 20 до 50 див. Період замерзання зазвичай складає два-три місяці з середини грудня по кінець березня. Територія басейну в межах України являє собою регіон розвиненого індустріально-аграрного виробництва. Основу промислового розвитку Харківської, Донецької й Луганської областей становить чорна металургія, багатогалузеве машинобудування, хімічна, паливна, легка й харчова галузі національної економіки. На території України водні ресурси басейну Сіверського Дінця інтенсивно використаються з метою водопостачання промислове розвиненого регіону України, що включає Харківську область і Центральний Донбас. Інтенсивний розвиток тут отримали вуглевидобувні, металургійні, нафтопереробна галузі промисловості та теплоенергетика.

Територією басейну ріки в межах України є найбільш урбанізований і індустріальний регіон, у населених пунктах якого мешкає майже 8 млн. чоловік, у тому числі 85% у містах і селищах міського типу з дуже високою щільністю населення - 200 чол./км2. У басейні розташовані понад 500 тільки великих підприємств, у тому числі майже 100 водоємних, небезпечних в екологічному відношенні хімічних і металургійних підприємств. Розораність земель досягає 64% загальної площі, а сільськогосподарські угіддя взагалі займають 82% території. Весь цей господарський комплекс потребує велику кількість води. Однак, водозабезпеченість басейну водними ресурсами в 3 рази нижча середньої по Україні, а з урахуванням транзитного стоку - нижча майже в 8 разів. У зв'язку з цим інтенсивність використання місцевого річкового стоку досягає 1,2 раз, а в маловодні роки вона збільшується до 3,5 раз, тоді як середня по Україні становить 0,6 і 1,4 рази відповідно. Розвиток виробничих сил цього регіону України та більша щільність населення обумовили тут високий ступінь регулювання та використання водних ресурсів, а також навантаження стічними водами та забруднюючими речовинами водних об'єктів басейну.

Об'єднання сприятливих кліматичних і ґрунтових умов з високою щільністю населення стимулювало розвиток у цій зоні інтенсивного сільськогосподарського виробництва: зерна, соняшника, овочів, цукрового буряка, а також тваринництва. Однак, сільськогосподарське виробництво в цій зоні характеризується нестійкістю з огляду на нестачу зволоження, у зв'язку із чим тут дістало широкий розвиток зрошувальне землеробство.

До складу технічної водогосподарської системи басейну Сіверського Дінця на території України входять великі водосховища багаторічного регулювання: Печенізьке (383 млн. м3), Червонооскільське (445 млн. м3), канали міжбасейнового перекидання вод: Дніпро-Донбас І черга пропускною спроможністю 120 м/с із Краснопавлівським водосховищем (410 млн. м ), Сіверський Донець-Донбас потужністю 43 м /с.

У Сіверському Дінці водиться 41 вид риб. В той же час, забруднення річки і сильне рекреаційне навантаження привела до істотного зменшення рибних запасів річки. Найбільш поширені дрібні види риби: окунь, плітка, червонопірка, а серед середніх і крупних видів (лящ, судак, сом, щука) в даний час великі екземпляри зустрічаються все рідше [8]. На жаль, діяльність людини, головним чином відкриття степів, привела до зникнення поширених раніше в басейні Сіверського Дінця тварин: диких коней, степових антилоп, сайгаків, бабаків і багато інших [21].

Рівнинний рельєф, родючі землі відвіку сприяли розвитку землеробства. Раніше уподовж Сіверського Дінця росли вікові діброви, які були вирубані в XVIII--XIX століттях. Є відомості, про те, що ще Петро І використовував ліс з берегів Сіверського Дінця для споруди кораблів, що беруть участь в російсько-турецьких війнах [ЗО], Також переважна більшість лугів, уздовж берегів річки, на яких росли сотні видів різноманітних диких трав, були розорані до XX століття. В даний час збереглася лише мінімальна частина минулих дубів, головним чином в Харківській області. На північ від Родзинок, де проходить межа степу і лісостепу, ще збереглися заплавні широколистяні ліси, а також соснові ліси в районі Чугуєва. Велика кількість видів диких рослин збереглася поблизу заплавних боліт - тут можна зустріти вербу, пухнасту березу, клейку вільху, ломкий жостірник. Уздовж річки поширений очерет, осока, болотяний шабельник і інші види трав [4, 17].

Клімат помірно континентальний - зима м'яка з частою відлигою і ожеледицею. Морози невеликі - мінус 3-8 градусів 3, в суворі зими морози досягають мінус 35°С. Стійкий сніговий покрив тримається з другої половини грудня до середини березня. Весна тепла з ясною погодою. Нічні заморожування можливі до середини квітня. Опадів випадає мало, переважно у вигляді дощів, що мжичать, або мокрого снігу. Літо тепле, з великою кількістю сонячних днів. Середня температура повітря +18"...+22*С, у окремі дні досягає +39 °С. Осадки випадають у вигляді короткочасних злив, нерідко з грозами і вітрами. Для літнього сезону характерні засухи і суховії. Осінь в першій половині тепла і суха, в другій - прохолодна і дощова. Затяжні дощі, що мжичать, викликають бездоріжжя. В кінці жовтня наступає похолодання. Вітри в період з жовтня по квітень переважають східні, в решту пори року - західні і північно-західні. Серед несприятливих кліматичних явищ - зимова відлига, ожеледь, глибоке промерзання грунту без сніжного покриву.

Значна площа прибережних територій розпахані і використовуються населенням під городи. Спостерігається також інтенсивний змив грунтів, швидке замулення русел те забруднення поверхневих вод. Згідно концепції екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець його сучасний екологічний стан у цілому можна визначити як катастрофічний; він суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на стан здоров'я населення. Подальше зволікання з вжиттям дієвих заходів, спрямованих на стабілізацію та поліпшення екологічної ситуації у басейні р. Сіверський Донець, може призвести до екологічної катастрофи, сповільнити або унеможливити економічний розвиток регіону [34].

Внаслідок значного антропогенного навантаження у водних об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства, спостерігається перевищення граничне допустимих концентрацій речовин (за вмістом легкоокислюваних органічних сполук - у 5 разів, азоту амонійного у 5-15 разів, нафтопродуктів, фенолів, іонів металів - у 10-100 разів). Це призвело до того, що більшість річок басейну втратили здатність до самовідтворення, а річки Вовча, Уда, Казенний Торець, Кривий Торець, Лугань перебувають під загрозою знищення як природні водні об'єкти [19, 44].

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее