Фізико-географічна та гідрологічна характеристика р. Сіверський Донець

Сіверський Донець -- це одна з найбільших річок лівобережної України та найбільша притока р. Дон. Свій початок Сіверський Донець бере на південному схилі Середньо-Руської височини в Білгородській області Російської Федерації та впадає в р. Дон також на території Російської федерації в Ростовській області. У середній течії р. Сіверський Донець протікає територією України - Харківською, Донецькою й Луганською областями, двічі перетинаючи державний кордон.

Сіверський Донець на мапі

Рис. 2.1 Сіверський Донець на мапі

Довжина Сіверського Дінця - 1053 км, загальна площа водозбору -98900 км2, у межах України 723 км, що становить 68% загальної довжини, і 54540 км2, або 55% площі водозбору, з них у Харківські області - 375 км і 22030 км2 (40%), Донецької області - 95 км і 7950 км2 (15%), Луганської області - 253 км і 24560 км2 (45%).

Середній багаторічний об'єм стоку Сіверського Дінця становить 4,5 км3, а в дуже маловодні роки (95% забезпеченості) знижується до 1,9 км3. Із середньорічного об'єму стоку Сіверського Дінця 1,8 км3 (40%) формується на території Росії. Стік, що формується в Україні в середній по водності рік, становить 2,7 км3, а в розрахунковий маловодний може знижуватися до 0,7 км3[12].

Сіверський Донець бере початок на Середнеруській височині, біля с. Підвільхи в Прохоровському районі Білгородської області Росії [2]. У басейні Сіверського Дінця понад 3000 річок, з яких 425 мають довжину більше 10 км., і 11 річок більше 100 км [3]. Понад тисяча з них безпосередньо впадає в Сіверський Донець. Живлення Сіверського Дінця переважно снігове, тому витрата води протягом року нерівномірна. Весняна повінь займає близько 2 місяців з лютого по квітень, в цей період вода піднімається на 3-8м [4].

Сіверський Донець

Рис. 2.2 Сіверський Донець

Рис. 2.3

Рис. 2.4

Ширина русла в основному коливається від 30 до 70 м, іноді досягаючи 100-200 м, а в зоні водосховищ - 4 км. Дно русла переважне піщане, нерівне, з коливанням глибини від 0,3 м на перекочуваннях до 10 м на плесах. Річка взимку замерзає з поверхневою товщиною льоду від 20 до 50 див. Період замерзання зазвичай складає два-три місяці з середини грудня по кінець березня. Територія басейну в межах України являє собою регіон розвиненого індустріально-аграрного виробництва. Основу промислового розвитку Харківської, Донецької й Луганської областей становить чорна металургія, багатогалузеве машинобудування, хімічна, паливна, легка й харчова галузі національної економіки. На території України водні ресурси басейну Сіверського Дінця інтенсивно використаються з метою водопостачання промислове розвиненого регіону України, що включає Харківську область і Центральний Донбас. Інтенсивний розвиток тут отримали вуглевидобувні, металургійні, нафтопереробна галузі промисловості та теплоенергетика.

Територією басейну ріки в межах України є найбільш урбанізований і індустріальний регіон, у населених пунктах якого мешкає майже 8 млн. чоловік, у тому числі 85% у містах і селищах міського типу з дуже високою щільністю населення - 200 чол./км2. У басейні розташовані понад 500 тільки великих підприємств, у тому числі майже 100 водоємних, небезпечних в екологічному відношенні хімічних і металургійних підприємств. Розораність земель досягає 64% загальної площі, а сільськогосподарські угіддя взагалі займають 82% території. Весь цей господарський комплекс потребує велику кількість води. Однак, водозабезпеченість басейну водними ресурсами в 3 рази нижча середньої по Україні, а з урахуванням транзитного стоку - нижча майже в 8 разів. У зв'язку з цим інтенсивність використання місцевого річкового стоку досягає 1,2 раз, а в маловодні роки вона збільшується до 3,5 раз, тоді як середня по Україні становить 0,6 і 1,4 рази відповідно. Розвиток виробничих сил цього регіону України та більша щільність населення обумовили тут високий ступінь регулювання та використання водних ресурсів, а також навантаження стічними водами та забруднюючими речовинами водних об'єктів басейну.

Об'єднання сприятливих кліматичних і ґрунтових умов з високою щільністю населення стимулювало розвиток у цій зоні інтенсивного сільськогосподарського виробництва: зерна, соняшника, овочів, цукрового буряка, а також тваринництва. Однак, сільськогосподарське виробництво в цій зоні характеризується нестійкістю з огляду на нестачу зволоження, у зв'язку із чим тут дістало широкий розвиток зрошувальне землеробство.

До складу технічної водогосподарської системи басейну Сіверського Дінця на території України входять великі водосховища багаторічного регулювання: Печенізьке (383 млн. м3), Червонооскільське (445 млн. м3), канали міжбасейнового перекидання вод: Дніпро-Донбас І черга пропускною спроможністю 120 м/с із Краснопавлівським водосховищем (410 млн. м ), Сіверський Донець-Донбас потужністю 43 м /с.

У Сіверському Дінці водиться 41 вид риб. В той же час, забруднення річки і сильне рекреаційне навантаження привела до істотного зменшення рибних запасів річки. Найбільш поширені дрібні види риби: окунь, плітка, червонопірка, а серед середніх і крупних видів (лящ, судак, сом, щука) в даний час великі екземпляри зустрічаються все рідше [8]. На жаль, діяльність людини, головним чином відкриття степів, привела до зникнення поширених раніше в басейні Сіверського Дінця тварин: диких коней, степових антилоп, сайгаків, бабаків і багато інших [21].

Рівнинний рельєф, родючі землі відвіку сприяли розвитку землеробства. Раніше уподовж Сіверського Дінця росли вікові діброви, які були вирубані в XVIII--XIX століттях. Є відомості, про те, що ще Петро І використовував ліс з берегів Сіверського Дінця для споруди кораблів, що беруть участь в російсько-турецьких війнах [ЗО], Також переважна більшість лугів, уздовж берегів річки, на яких росли сотні видів різноманітних диких трав, були розорані до XX століття. В даний час збереглася лише мінімальна частина минулих дубів, головним чином в Харківській області. На північ від Родзинок, де проходить межа степу і лісостепу, ще збереглися заплавні широколистяні ліси, а також соснові ліси в районі Чугуєва. Велика кількість видів диких рослин збереглася поблизу заплавних боліт - тут можна зустріти вербу, пухнасту березу, клейку вільху, ломкий жостірник. Уздовж річки поширений очерет, осока, болотяний шабельник і інші види трав [4, 17].

Клімат помірно континентальний - зима м'яка з частою відлигою і ожеледицею. Морози невеликі - мінус 3-8 градусів 3, в суворі зими морози досягають мінус 35°С. Стійкий сніговий покрив тримається з другої половини грудня до середини березня. Весна тепла з ясною погодою. Нічні заморожування можливі до середини квітня. Опадів випадає мало, переважно у вигляді дощів, що мжичать, або мокрого снігу. Літо тепле, з великою кількістю сонячних днів. Середня температура повітря +18"...+22*С, у окремі дні досягає +39 °С. Осадки випадають у вигляді короткочасних злив, нерідко з грозами і вітрами. Для літнього сезону характерні засухи і суховії. Осінь в першій половині тепла і суха, в другій - прохолодна і дощова. Затяжні дощі, що мжичать, викликають бездоріжжя. В кінці жовтня наступає похолодання. Вітри в період з жовтня по квітень переважають східні, в решту пори року - західні і північно-західні. Серед несприятливих кліматичних явищ - зимова відлига, ожеледь, глибоке промерзання грунту без сніжного покриву.

Значна площа прибережних територій розпахані і використовуються населенням під городи. Спостерігається також інтенсивний змив грунтів, швидке замулення русел те забруднення поверхневих вод. Згідно концепції екологічного оздоровлення басейну р. Сіверський Донець його сучасний екологічний стан у цілому можна визначити як катастрофічний; він суттєво ускладнює соціально-економічний розвиток регіону і негативно впливає на стан здоров'я населення. Подальше зволікання з вжиттям дієвих заходів, спрямованих на стабілізацію та поліпшення екологічної ситуації у басейні р. Сіверський Донець, може призвести до екологічної катастрофи, сповільнити або унеможливити економічний розвиток регіону [34].

Внаслідок значного антропогенного навантаження у водних об'єктах, вода яких використовується для потреб рибного господарства, спостерігається перевищення граничне допустимих концентрацій речовин (за вмістом легкоокислюваних органічних сполук - у 5 разів, азоту амонійного у 5-15 разів, нафтопродуктів, фенолів, іонів металів - у 10-100 разів). Це призвело до того, що більшість річок басейну втратили здатність до самовідтворення, а річки Вовча, Уда, Казенний Торець, Кривий Торець, Лугань перебувають під загрозою знищення як природні водні об'єкти [19, 44].

 
< Пред   СОДЕРЖАНИЕ   Загрузить   След >