Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Агропромышленность arrow Аналіз розвитку високопродуктивних сортів і насіння сільськогосподарських культур

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Значний внесок у розвиток ринку насінництва, організації методологічних та методичних засад проведення селекційної й сортодослід- ної роботи зробили такі вчені, як С. Бакай, М. Вавилов, В. Волкодав, О. Захарчук, Клюкач, Е. Неттєвич, К. Назаренко, П. Ма- рініч, І. Мічурін, В. Орєшніков, Л. Худолій, Юрчишин та багато інших [6 - 11].

Мета статті - розробка науково обгрунтованих пропозицій щодо формування повноцінного ринку сортів рослин та поліпшення сортового й насіннєвого забезпечення рослинницької галузі сільськогосподарських підприємств.

Виклад основних результатів дослідження

Темпи приросту врожайності основних культур в Україні повторюють світові тенденції десятирічної давності. Останніми роками в Україні спостерігається істотне зростання врожайності основних культур, що уможливило зібрати рекордні врожаї зернових і олійних, а також практично прирівняти показники врожайності з показниками провідних країн світу. Проте нинішня тенденція до зростання була характерна для більшості розвинутих країн ще 20-25 років тому. Так, за останні 5 років урожайність кукурудзи в Україні виросла з 4,5 до 6,4 т/га, соняшнику - з 1,5 до 2,2 т/га, ріпаку - з 1,5 до 2,5 т/га, сої - з 1,6 до 2,2 т/га. Такі показники спостерігалися в Європі ще у 80- 90-ті роки минулого століття.

Аналіз Державних реєстрів сортів рослин придатних до поширення в Україні, за 19912015 роки дав змогу виявити вищий рівень якісного складу сортових ресурсів. Якщо в 1991 році вони становили 998 сортів, або 53 % від загальної кількості сортів у Реєстрі, то вже у 2015 році цей показник зріс до 5145 сортів, або 58 %, частка сортів української селекції за цей період збільшилася з 36 до 56 % (табл.1).

1. Динаміка якісних характеристик і розвитку української селекції сортів рослин, придатних для поширення

Рік

Кількість сортів у Реєстрі

Із них

У т.ч

віднесених ДО вищої категорії якості

%

української

селекції

%

1991

1895

998

53

359

36

1995

2081

1061

51

403

38

2005

3810

1981

52

773

39

2006

4404

2385

54

1002

42

2007

3637

2109

58

1012

48

2010

4988

2743

55

2960

53

2012

6000

3180

53

3560

60

2013

7110

3910

55

3736

53

2014

7509

4205

56

3604

48

2015

8855

5145

58

5016

56

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

Для набуття прав на сорти рослин в Україні щорічно подається до Уповноваженого органу (Державної ветеринарної та фітосані- тарної служби України) заявка, проводяться експертизи заявки и державна реєстрація прав. Заявка на сорт подається до Уповноваженого органу особою, яка має на це право, згідно зі ст. 16, 17 і 18 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».

Формальна експертиза заявки проводиться з метою визначення відповідності формальних ознак заявки вимогам, що встановлені цим Законом та затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин (рис.). У 2014 році було подано 1447 заявок, з них близько 70,0 % іноземними заявниками.

Динаміка подання заявок на сорти рослин

А по таких видах сільськогосподарських культур, як плодово-ягідні, виноград, прядивні, декоративні, ефіроолійні й лікарські він становить від 91 до 98 %. У середньому по всіх видах рослин рівень української селекції становить 48% при загальному їх рості від 890 сортів у 1991 році до 3604 - у 2014-му (табл. 2).

Джерело: Дані Українського інституту експертизи сортів рослин.

Одночасно, незважаючи на відомі економічні труднощі, вдалося зберегти пріоритетність саме вітчизняної селекції для сортів зернових, зернобобових, круп'яних, декоративних, лікарських та ефіроолійних культур.

Так, у 2014 році порівняно з 1991 роком рівень української селекції по пшениці досяг 81%, технічних культурах - 95, ячменю

сорт рослина сільський

2. Структура видового складу сортових ресурсів України

Культура

1991 р.

2014 р.

к-сть сортів

укр. селекції

%

К-СТЬ

сортів

укр.

селекції

%

Озимі

80

53

66

376

292

78

у т.ч. пшениця

40

32

80

276

224

81

Ярі

189

121

64

1892

834

44

в т.ч. кукурудза

54

38

70

734

269

37

Ячмінь

21

13

62

104

67

64

Олійні

50

28

56

1431

487

34

Кормові

214

165

77

339

243

72

Технічні

33

24

73

19

18

95

Картопля

37

22

59

167

68

41

Овочеві та баштанні

265

100

38

1806

503

28

Плодово-ягідні

370

199

54

626

576

92

Виноград

93

34

37

97

95

98

Прядивні

15

9

60

19

18

95

Квітково-декоративні, ефіроолійні та лікарські

549

225

41

245

222

91

Усього

1895

890

47

7509

3604

48

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

Віддамо належне іноземній селекції та відзначимо, що вона створила багато сортів із цінними ознаками й властивостями. Наприклад, гібриди цукрових буряків іноземної селекції мають досконалішу форму і хімічний склад, ніж українські. Крім переваг за хімічним складом коренеплодів іноземні гібриди часто переважають українські за врожайністю, збором цукру з 1 га, а також якістю посадкового матеріалу. Іноземне насіння має високу схожість, енергію проростання, воно, як правило дражоване, інкрустоване, добре захищене від шкідників та хвороб.

Іноземні сорти поряд із високою продуктивністю мають чудові технологічні якості, які найбільшою мірою проявляються в оптимальних умовах у себе на батьківщині й при ідеальних умовах вирощування в Україні. Але в складних ґрунтово-кліматичних, агротехнічних та екстремальних погодних умовах України вони не тільки не мають переваг, але й можуть завдати збитків. На противагу іноземним нові українські гібриди цукрових буряків мають широку біоадапти- вність, проявляють стійкість до хвороб у кілька разів вищу, ніж іноземні. Вітчизняні сорти групи зернових, порівняно з іноземними, стійкіші до посухи і до проростання в колосі. Адже вони створені в умовах нашої грунтово-кліматичної зони, тому адаптива- ніші до умов України. Такі цінні особливості досить важливі для невеликих фермерських господарств, для яких має значення не транспортабельність та зовнішній вигляд товарної продукції, а її смакові якості й стійкість до хвороб і шкідників.

Безумовно, в цьому головна заслуга наукових закладів Національної академії аграрних наук України. Адже кількість сортів селекції закладів НААН у загальній структурі українських сортів доведена до 60% та більше 36 % від загальної кількості сортів, внесених до Реєстру (табл. 3).

3. Динаміка питомої ваги сортів української селекції та НААН

Рік

Усього сортів та гібридів

У т.ч.

3 них

укр.

селекції

%

інозем.

селекції

%

НААН

У % ДО

ІНШИХ

підприємств та установ

укр.

сортів

усього

сортів

1999

2983

1705

57

1278

43

1103

65

37

184

2001

3443

2224

65

1209

35

1548

70

45

211

2003

3763

2573

68

1190

32

1793

70

48

236

2006

4404

2865

65

1539

35

2034

71

46

244

2007

3637

2594

71

1043

29

1855

72

51

237

2013

7110

3736

53

3374

47

2152

58

30

1584

2014

7509

3604

48

3905

52

2167

60

36

1437

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

В Україні, по суті, була зруйнована система насінництва, доведена до критичного стану матеріально-технічна база вітчизняної селекції, закриті або зруйновані, за деяким винятком, насіннєві заводи; ринок насіння деформовано, товаровиробнику часто пропонують фальсифікат під певною назвою сорту, що и викликало експансію іноземних сортів цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, низки овочевих культур на території нашої держави. Вітчизняні селекція, насінництво та деякою мірою переробна галузь потребують глибокого реформування на базі досягнень як світової, так і вітчизняної науки й техніки. Створюючи нові сорти, селекціонери працюють у кількох напрямах. Один із них продиктований кліматичними змінами, зокрема глобальним потеплінням, завдяки чому відбуваються зміни в поширенні культур у різних грунтово-кліматичних зонах України. На сучасному етапі є можливість вибору на ринку сортів рослин по всіх основних вирощуваних культурах, таких як: пшениця озима, ячмінь ярий, кукурудза, цукрові буряки і картопля. Порівняно з 1991 роком забезпечено найвищий їх сортимент для всіх грунтово-кліматичних зон: Степу, Лісостепу та Полісся (табл. 4).

4. Розподіл сортів за рівнем придатності до умов вирощування в Україні

Культура

Усього сортів у реєстрі

Грунтово-кліматична зона

Степ

Лісостеп

Полісся

1991

2014

1991

2014

1991

2014

1991

2014

Пшениця озима

40

261

22

167

18

199

11

160

Ячмінь ярий

21

104

9

70

9

78

7

74

Кукурудза

54

734

27

532

23

452

15

253

Цукрові буряки

15

152

9

97

12

119

10

93

Соняшник

17

493

11

395

8

409

-

Картопля

37

167

9

44

21

128

28

154

Усього

184

1911

87

1305

91

1385

71

734

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

Значно зросла інтенсивність випробування сортів рослин. Понад половину їх внесено до Державного реєстру за останні п'ять років. Особливо зросла вона для пшениці озимої (57%), кукурудзи (60%) і соняшнику (69%). Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України та їхні науково-дослідні установи, навчальні господарства вищих сільськогосподарських закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України й інші селекційні заклади значно поліпшили селекційні розробки і збільшили подачу документів для реєстрації сортів, що культивуються на території України.

Зазначене дало можливість за темпами формування сортових ресурсів України випередити такі європейські держави, як Німеччина, Франція та Польща (табл. 5).

5. Кількість сортів рослин, придатних для поширення в Україні, Росії, Франції,Польщі й Німеччині у 2013р.

Показник

Україна

Росія

Франція

Польща

Німеччина

Усього сортів рослин, у т.ч.:

7110

15154

3904

1260

2247

пшениці

256

444

304

111

170

соняшнику

451

723

258

2

кукурудзи

674

959

1059

156

272

цукрових буряків

153

418

309

88

124

Джерело: Державні реєстри сортів рослин придатних для поширення в Україні, Росії, Франції, Польщі й Німеччини [2,5,8].

Позитивні зрушення досягнуті в сортовому забезпеченні вирощування головної української культури - озимої м'якої пшениці. За післявоєнні роки вирощування цієї продовольчої культури суттєво змінилися основні напрями її селекції. Так, порівняно з 1960 роком у 2014 році в Державному реєстрі кількість сильних сортів озимої пшениці збільшилася з 28 до 65%, кількість філерів зменшилася до 4%, збільшився також відсоток середньоранніх сортів (табл. 6). Фактично з 2000 року припинена державна реєстрація фуражних пшениць.

6. Динаміка сортового складу озимої пшениці в Україні

Показник

Рік

1960

1990

2000

2005

2010

2014

Усього сортів

18

38

71

118

230

261

із них, %:

СИЛЬНИХ

28

37

38

53

147

170

цінних

61

37

39

39

73

80

філерів

11

21

23

8

10

11

ранньостиглих

3

14

12

22

24

середньоранніх

39

53

45

44

116

139

середньостиглих

50

41

38

41

85

92

пізньостиглих

11

3

3

3

7

6

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

За багаторічними даними продуктивність прав на сорти рослин у 2014 році досягла озимої пшениці на дослідних полях експер- 101 ц з 1 га, що більше у 8 разів, ніж ще пів- тних закладів державної системи охорони століття тому (табл. 7).

7. Динаміка продуктивності озимої пшениці

п/п

Назва сорту

Рік реєстрації

Урожайність, ц/га

1

Українка

1937

12,1

2

Одеська 3

1950

22,0

3

Безоста 1

1959

31,1

4

Одеська 51

1969

42,4

5

Дніпровська 846

1980

49,2

6

Альбатрос одеський

1990

56,7

7

Ніконія

2000

75,0

8

Господиня

2006

94,0

9

Борвій

2010

94,5

10

Ліра одеська

2013

100,4

11

Мудрість одеська

2014

101,0

Джерело: Власні розрахунки та дані Українського інституту експертизи сортів рослин.

Упродовж лише 2014 року в результаті діяльності наукових організацій до вітчизняного патентного відомства було подано 8029 заявок на видачу охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності (у 2012р. - 8514), у т. ч. 2338 заявок - на винаходи і 226 - на сорти рослин (у 2012р. - 2887 та 263) (табл. 8).

До патентних відомств інших країн було подано 51 заявку, що майже вдвічі менше, ніж у 2012 році, у т. ч. 28 заявок - на винаходи й 11 - на сорти рослин. У цей же період ними одержано на 8,0% менше охоронних документів України, в інших країнах - на 28,0%. Серед одержаних охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності 27,9% - патенти на винаходи та 4,9% - на сорти рослин.

8. Видача патентів на об'єкти права інтелектуальної власності

Показник

В Україні

В інших країнах світу

2012р.

2013р.

2014р.

2012р.

2013р.

2014р.

Кількість поданих заявок на видачу охоронних документів

8514

8348

8029

98

90

51

із них:

на винаходи

2887

2965

2338

58

38

28

на сорти рослин

263

206

226

16

20

11

Кількість одержаних охоронних документів

8552

8432

7864

86

72

62

із них:

на винаходи

2694

2731

2244

49

55

26

на сорти рослин

205

129

397

13

3

-

Джерело: Стат. зб. «Наукова та інноваційна діяльність в Україні» за 2012-2014 рр.

На нашу думку, подальше формування сортових рослинних ресурсів, передусім за рахунок сортів рослин вітчизняної селекції, потребує вдосконалення механізму його законодавчого, організаційного, науково- технічного, технологічного, фінансового, кадрового й іншого забезпечення.

Насамперед необхідно подолати негативні тенденції в створенні нових сортів і гібридів, максимально наближених до потреб виробництва. При цьому найголовнішою проблемою було, є та залишається комплексна резистентність вітчизняних сортів до шкодочинних хвороб, особливо вірусів. Проаналізувавши сорти основних продовольчих рослин щодо стійкості до хвороб та шкідників, учені зазначають, що майже половина картоплі, третина пшениці озимої, 20% ячменю ярого, половина гороху, кукурудзи та цукрових буряків є нестійкими чи відносно стійкими.

Не простежується відчутних зрушень у селекції на посухостійкість і жаростійкість. Частка відносно стійких сортів пшениці озимої та цукрових буряків становить майже половину, для кукурудзи, ярого ячменю й гороху - більше як 60%. А це в період світового глобального потепління змушує сільськогосподарських виробників ретельніше переглядати своє відношення до високоврожайних, але не зовсім стійких до посухостійкості сортів рослин вітчизняної селекції.

Характерно, що всі сорти зарубіжної селекції повністю відповідають критеріям охоро- ноздатності. До найбільш поширених ознак за якими проявляється неоднорідність українських сортів, належать ті, що важко фіксуються при візуальному обстеженні. Як правило, це дрібні морфоструктури: у пшениці - форма, ширина плеча, вирізняльність зубців, у ячменю - вигін першого сегмента стрижня колосу, ступінь опушення. У жита цей показ-ник відзначається безсистемністю та охоплює як дрібні, так і великі ознаки, а саме висоту рослини, довжину волоті та колоса.

Суттєвої активізації потребує розвиток селекції гібридів. За цим показником вітчизняні селекціонери помітно відстають від зарубіжних. Недостатньо уваги приділяється науково-дослідними установами України селекції сортів, продукція яких призначена для технічної переробки. Фактично припинено створення сортів рижію, редьки олійної, рицини, гірчиці, коноплі, льону- кудряшу та багатьох овочевих культур, серед яких столові буряки, капуста кольрабі, савойська капуста, спаржа та інші.

Фактично залишалося поза увагою українських селекціонерів створення сортів люпину білого і жовтого та багаторічних трав, особливо люцерни, конюшини білої, конюшини гібридної, еспарцету й тимофіївки.

Незважаючи на високі темпи сортозамі- ни, які відстежуються в Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення, відсоток сортозаміни по основних сільськогосподарських культурах у 2014 році становив для пшениці озимої 97%, ячменю ярого - 96, пшениці ярої - 92, гороху - 86, кукурудзи - 95, цукрових буряків - 86, соняшнику - 85 та картоплі - 84% (табл. 9). Вважаємо, що вплив сортозаміни на підвищення врожайності основних сільськогосподарських культур залишається ще вкрай недостатнім, про що показує порівняння прогнозованої продуктивності з фактично одержаними результатами.

9. Темпи сортозаміни в державному реєстрі рослин, придатних для поширення

Культура

Кількість сортів у Реєст

рі

% сортозаміни

1991 р.

2010 р.

2014 р.

Пшениця озима

40

213

261

97

Ячмінь ярий

21

103

104

96

Пшениця яра

13

51

33

92

Горох

15

44

43

86

Кукурудза

54

482

734

95

Цукрові буряки

15

129

152

86

Соняшник

17

281

493

85

Картопля

37

142

167

84

Джерело: Державні реєстри сортів рослин, придатних для поширення в Україні, та Каталоги сортів рослин [2,5].

Стримувальним фактором реалізації генетичного потенціалу національних сортових рослинних ресурсів, як показує досвід розвинутих країн світу і передових підприємств України, є недоліки із запровадження нових сортів рослин, які викликані низьким рівнем співпраці власника сорту, виробника насіння й державного регулювання цих процесів. Розрахункові втрати врожаю та його якості за багаторічними даними, одержаними в державній системі з охорони прав на сорти рослин, від необгрунтованого підбору сортів досягають третини його валового збору.

Щодо найближчих перспектив розвитку вітчизняного насінництва вважаємо, що необхідно удосконалити нормативно-правову базу його сертифікації й налагодити ефективний контроль за суворим дотриманням відповідних вимог на усіх рівнях. Також слід посилити інтеграційні процеси вступу України у світову насіннєву спільноту, адаптувавши галузь до відповідних вимог як для проведення сертифікації насіння, так і виробництва посівного матеріалу. Насінництво як галузь аграрного виробництва доцільно розглядати в тісному поєднанні з селекцією, відновивши програму державної підтримки виробництва насіння високих генерацій та створення і зберігання насіннєвих фондів. Необхідно розвивати й широко запроваджувати систему «фірмової» селекції, насінництва та регіонального розподілу сортів і насіння, коли установи-оригінатори та їхні партнери відповідають як за створення сорту та запровадження його у виробництво, так і за якість продукції, що надходить на ринок. А за промислового виробництва насіння неухильно дотримувати вимог насінницьких технологій на всіх етапах - від сівби до збирання й зберігання. Для підтримки виробництва вітчизняного насіння високих генерацій слід розробити і запровадити ефективний державний механізм збору ліцензійних платежів за використання сортових ресурсів як об'єкта інтелектуальної власності.

Галузі селекції та насінництва нині переживають не найкращі часи: ефективність державної програми формування і здійснення сортової політики дуже низька, а контроль у насінництві через постійне реформування відповідних органів вкрай недостатній. Як наслідок, має місце незаконний обіг насіння сортів сумнівного походження, сортів невизнаних або насіння низької якості. Офіційна статистика сортових посівів відсутня, через що неможливо простежити за використанням інтелектуальної власності та виплатою роялті, а відповідно й податків до державної скарбниці.

Прикладом недолугої сортової політики є різке порушення співвідношення розміщення сортів по основних агрокліматичних зонах відповідно до їх екотипу. У результаті продуктивність сільськогосподарських культур падає, а в роки з екстремальними умовами, які останнім часом вже нерідкість, через неправильний підбір сортів виробничі посіви повністю випадають.

Основними виробниками насіння є Національна академія аграрних наук України, Національна академія наук України та їх науково-дослідні установи, учбові господарства вищих сільськогосподарських закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України та інші приватні селекційні заклади. Якщо в 2012 р. було 1400 виробників насіння і садивного матеріалу, занесених до Державного реєстру, то у 2015 р. їх кількість скоротилася вдвічі, до 710 виробників.

Говорячи про середньострокову та навіть довгострокову перспективу, Україна може збільшити експорт насіння у десятки разів. Можливості щодо нарощування потужностей насіннєвих заводів з кожним роком невпинно зростають. Великі насіннєві іноземні компанії, такі як Піонер, Монсанта, Сингента, Моїсадур, Євраліс Семене та вітчизняні - Маїс, Ерідон, Селена, Євростандарт мають потенціал із залученням іноземних інвестицій вивести Україну на передові позиції з реалізації насіння зернових культур (пшениця, ячмінь, овес, жито та кукурудза) та олійних (соняшник, соя, гірчиця та ріпак).

У 2014 році експорт насіння з України становив на суму 37,9 млн доларів, в тому числі - кукурудзи на 27,4 млн дол. та соняшнику на 7,8 млн дол., інші - 2,7 млн дол. За цей же рік Україною імпортовано насіння зернових та олійних культур на загальну вартість 511,0 млн дол., або у 13,5 раза більше, ніж експортовано. Основними культурами імпорту є: кукурудза (312,8 млн дол.), соняшник (164,0 млн дол.), ріпак (26,4 млн дол.), соя (4,0 млн дол.) та пшениця (1,9 млн дол.).

За 10 місяців 2015 року експорт насіння з України становив на суму 9,8 млн доларів, в тому числі - кукурудзи на 8,5 млн дол. та соняшнику на 0,6 млн дол., інші - 0,7 млн дол.. За цей же період Україною імпортовано насіння зернових та олійних культур на загальну вартість 233,2 млн дол.. Основними культурами імпорту є: кукурудза (104,6 млн дол.), соняшник (101,3 млн дол.), ріпак (19,6 млн дол.) та соя (4,2 млн дол.).

У 2014 році імпорт насіння в Україні становив 56,8 тис. тонн зернових культур та 19,2 тис. тонн олійних культур. Як демонструє 2015 рік, останнім часом йде тенденція до скорочення імпорту, це є результатом різкого зниження попиту через девальвацію гривні, військових дій на сході держави та локалізації виробництва насіння, що виробляють вітчизняні та іноземні компанії вже на території України. Розвиваючи експортні можливості для входження на перспективні ринки інших країн, в тому числі і Європейського Союзу, вітчизняні насіннєводи практично демпінгують порівняно з імпортними цінами закупівлі за рахунок зменшення ціни власної реалізації насіннєвого матеріалу на соняшник - в 1,4 рази, сою - в 1,7, пшеницю - в 2,1, кукурудзу - в 2,2 та ріпак - у 5,4 рази.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее