Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Журналистика arrow Дослідження українського інформаційного медійного контенту: психолого-соціальний вимір

Висновки

Опрацювавши значний матеріал щодо виникнення, функціонування та розвитку телебачення в Україні та світі, ознайомившись із структурою та змістом мовлення основних вітчизняних телеканалів, тенденціями та розвитком передач, зокрема інформаційних випусків новин, мусимо зазначити, що український телепростір, передовсім, потребує значної координації щодо своєї відповідності міжнародним медіа-стандартам.

Телебачення, завдяки його широким комунікативним функціям і властивостям, кардинально змінило існування людства і українського громадянина зокрема, і водночас створило для людей масу нових проблем різноманітного характеру. Необхідно визнати, що передові світові телекомпанії мають більший досвід діяльності, набагато розвиненішу інфраструктуру, та, найголовніше, - давно сформований медіа-ринок, де набагато виваженіше враховані усі позитивні і негативні виклики, які породжують мас-медіа. Враховуючи надзвичайну популярність телебачення та його вплив на масового глядача, а надто - на молодь, ми дійшли висновку, що інформаційні випуски новин, які формуються на телебаченні за сучасними медіатехнологіями, можуть мати для пересічного непідготовленого глядача непоправні наслідки і не відповідають прагненням українського суспільства. Українські телеканали доволі часто звертаються до новин з негативним забарвленням, та, як показали дані проведеного нами опитування, це далеко не те, чого прагне українське суспільство.

У 99 % опитуваних негативні новини (кримінал, вбивства, насилля, жорстокість, аварії, катастрофи тощо) викликають відразу, паніку, жах та бажання захистити себе. 35 % людей не дивляться негативні новини в повному обсязі - вони відвертають погляд, перемикають канал або ж взагалі вимикають телевізор, але для 15 % молоді ці новини становлять певний інтерес. Тому доцільним було б зменшення кількості подібних новин, подача їх у більш сприйнятливій для людської психіки формі. ЗМІ повинні бути засобом творчого вираження, культурної різноманітності й зв'язку як в Україні, так і в усій Європі, і виконувати, передусім, освітню й культурну роль. Важливим дійовим механізмом повинно стати визначення у відповідній нормативній базі ролі, завдання й відповідальності за інформаційний продукт, який створюють медіа, незалежно від того, яким воно є, - державним, комунальним чи приватним та налагодження дієвого контролю за дотриманням законодавства з боку держави. Держава зобов'язана сприяти утворенню незалежних регулювальних органів, які повинні мати належні права й засоби для регулювання показу інформації з негативним забарвленням та використання психотехнологій на національному рівні. Завдання цих організацій - формувати політику телеканалів та спрямовувати їх на піднесення культури та духовності громадян України.

Якщо дбати про історичну перспективу України щодо національної інформаційної політики, то нині, під час переходу інформаційного поля держави до цифрового мовлення, який має відбуватися за чітко визначених алгоритмів змістово-творчої концепції мовників, на нашу думку, слід виходити з наступних чинників: новітні інформаційні технології повинні впроваджуватися не лише через комерційно-ринкові мотивації, а й з урахуванням пріоритетів державної інформаційної політики.

На жаль, Україна є однією з останніх країн в Європі, що впроваджують суспільне мовлення. Відповідним законом [15] передбачено створення Національної суспільної телерадіокомпанії України, повноцінний запуск якої очікується в другому кварталі 2016 року [26]. Повноцінна робота суспільного мовлення буде сприяти забезпеченню прав громадян на отримання різноманітної інформації та ознайомлення з різними точками зору, на вільний рух інформації, ідеї і думки. Такий позитивний світовий досвід - найкоротший шлях для українського телемедіаринку у справі подолання ним негативного іміджу та досягнення досконалості.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее