Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Журналистика arrow Дослідження українського інформаційного медійного контенту: психолого-соціальний вимір

Вступ

Ми живемо в еру миттєвих новин і дивимося на світ через призму подій, показаних в телевізійному ефірі. Телебачення може перенести нас у будь-яку точку планети і зробити свідками історичних моментів. Розвиток міжнародного новинного телемовлення кінця 1980-х р. та протягом 1990-х р. відбувався в умовах геополітичних, економічних і соціальних змін, а також безперервної трансформації світового інформаційного ринку. Перерозподіл світу після закінчення «холодної війни» і руйнування радянського блоку, глобалізація світової економіки, розповсюдження комунікаційних технологій сприяли процесам створення світової інформаційної системи, найважливішу роль у якій відіграють глобальні новинні потоки. Тим часом Парламентська Асамблея Ради Європи зазначає, що тільки вільні й незалежні ЗМІ є важливим показником зрілості демократії в суспільстві [1].

Разом з тим нестабільні економічні умови й низький рівень демократичної культури є серйозною загрозою свободі вираження поглядів, оскільки роблять ЗМІ інструментами для вираження політичних, комерційних або інших інтересів. Посилюється тенденція розглядати ЗМІ як чисто комерційний продукт, а не особливе культурне, моральне й демократичне джерело. В з'ясуванні істинного стану речей на українському телебаченні полягає актуальність та доцільність обраної теми для дослідження.

Аналіз останніх публікацій. Велику увагу науковців, політиків, журналістів, психологів та педагогів останнім часом привертає до себе контент засобів масової інформації, а саме телебачення.

Про здатність телебачення психологічно впливати на людину зазначає Рада Європи у своїх рекомендаціях «Про силу візуальних образів» [2] і застерігає про хвилю «віртуальної реальності», яку породжують телебачення і комп'ютери. Журналісти громадської організації «Телекритика» постійно проводять моніторинг новин центральних телеканалів, з метою підвищення рівня медіаг- рамотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності та дотримання журналістських стандартів, підвищення якості медійного продукту та відповідно публікації результатів [3]. Але в більшості випадків їх дослідження стосується політики, виборів, виявлення ознак джинси, дотримання стандартів.

Українська вчена Н. Череповська досліджувала спеціальні психологічні технологій, які використовує телебачення для відвертання уваги від важливих суспільних проблем та її спрямування на незначні події [4].

Кушнарьов С.В., у своїй статті висвітлив дослідження іноземних вчених щодо впливу ЗМІ на формування правосвідомості неповнолітніх. Науковці медичного факультету Гарвардського університету дослідили, що дитина до настання 18 років спостерігає на екрані телебачення 180 тис. випадків насилля, з них - 80 убивств. Вчені Стенфордського університету досліджували вплив сцен насилля на дітей дошкільного віку [5].

Українські вчені досліджували інформаційні повідомлення радіостанцій [6], медіа поведінку українських глядачів [7], але яким чином впливають інформаційні випуски новин на дорослих та дітей, перегляд яких практикують всією сім'єю, практично не досліджувалось.

Мета та завдання дослідження. Метою нашої роботи має стати визначення, як впровадження нових технологій, а також швидкозро- стаюча комерціалізація як державного, так і приватного мовлення, призводять на телебаченні до величезних змін, які мають як позитивні, так і негативні впливи на суспільство. Змістом нашої роботи буде прагнення з'ясувати, які сьогочасні можливості телебачення становлять його позитивний характер і чи призводить до негативного впливу на свідомість людей пасивне споживання матеріалів мовлення, зменшення різноманітності передач, поступове руйнування соціально прийнятних стандартів поведінки, виникнення економічної й, відповідно, культурної залежності від зовнішніх (переважно комерційних) факторів [8].

Об'єктом нашого дослідження мають стати те- лепокази новин, які, як на наш погляд, становлять на телебаченні у всьому світі особливу небезпеку, тому що, накладаючись на місцеві особливості в кожному соціумі, несуть у собі загрозу глобальної зміни громадянської свідомості та супутні з цим зміни поглядів і поведінки конкретно взятих людей.

Намагаючись зацікавити глядача, для підвищення рейтингу каналів власники та адміністрація телеканалів вдаються до сумнівних прийомів та маніпулятивних ме- діа-технологій, що породжують новинні телепокази з яскраво негативним забарвленням. Тому це є предметом нашого дослідження, в результаті якого ми маємо вияснити усю гостроту існуючої ситуації. Головною зброєю революції, за словами видатного італійського філософа і журналіста Антоніо Грамши, який створив її сучасну версію, стало телебачення, а теорія стала основою сьогочасної реклами: «Зіб'єш людей з пантелику, підірвеш культурні підвалини - бери всіх тепленькими, перерозподіляй власність і владу, як хочеш» [9]. Тому ми вбачаємо в даному дослідженні як теоретичну так і практичну важливість, яке має пролити світло на істинну сутність сьогоднішнього телебачення.

У дослідженні буде використано метод системного аналізу, а також моніторинг та контент-аналіз аудіовізуальної інформації вечірніх випусків новин, анкетування різних груп населення. Новизна даного дослідження полягає в тому, що чи не вперше на рівні простого телеглядача, осмисливши всю небезпеку впливу негативно забарвлених новин на свідомість українців, ми закликаємо звернути погляд держави та громадськості на небезпечну ситуацію, що склалася на телебаченні, та вказуємо на можливі варіанти її поліпшення, аби ЗМІ, як наполягає Рада Європи у своїх Рекомендаціях «Про культурний вимір мовлення в Європі», акцентуючи, що мовлення є публічною послугою (і державне, й приватне), стали засобом творчого вираження, культурної різноманітності й міжнаціонального зв'язку в усій Європі і несли в собі політичну, освітню й культурну роль [2].

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
< Предыдущая   СОДЕРЖАНИЕ   Следующая >
 

Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее