Меню
Главная
Авторизация/Регистрация
 
Главная arrow Психология arrow Аналіз зв’язку між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів і організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками

Аналіз зв’язку між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів і організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками


АНАЛІЗ ЗВ'ЯЗКУ МІЖ РІВНЕМ РОЗВИТКУ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ АСПІРАНТІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРОФЕСІЙНИМИ ТА СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНИМИ ЧИННИКАМИ

У статті розкрито значущість розвитку лідерських якостей аспірантів у системі сучасної підготовки майбутніх науково-педагогічних кадрів, наведено результати емпіричного дослідження рівнів розвитку лідерських якостей аспірантів. Проаналізовано зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими організаційно-професійними чинниками: тип факультету; курс навчання; поєднання навчання в аспірантурі з роботою; посада в організації, яку обіймають аспіранти; наявність стажу роботи до вступу в аспірантуру; виконання лідерських функцій на цей момент; виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру. Досліджено зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та соціально - демографічними чинниками, такими, як вік, стать, сімейний стан та місце народження аспірантів.

В умовах трансформації системи освіти відповідно до європейських стандартів особливе значення набуває підготовка майбутніх науково-педагогічних кадрів. Одним із важливих аспектів підготовки аспірантів до майбутньої професійної діяльності є розвиток у них лідерських якостей, оскільки більшість випускників аспірантури після захисту дисертацій виступають лідерами освітніх та наукових підрозділів, наукових проектів тощо.

Виходячи з вищесказаного, актуальним напрямком дослідження постає аналіз чинників, що впливають на розвиток лідерських якостей аспірантів.

Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблема лідерства знайшла певне відображення в роботах зарубіжних та українських учених, які присвячені розкриттю змісту та природи лідерства [3; 13; 15; 18], специфіці лідерства в учнів, вчителів, керівників освітніх організацій (А.І. Анцибор [1], Л.М. Карамушка [8; 9], Н.В. Мараховська [17], І.С. Миськів [20], С.П. Яланська [23]), політичних лідерів та керівників громадських організацій (О.А. Болотська [5], А.В. Мітлош [19]), релігійних діячів (І.М. Ломачинська [16]), працівників органів внутрішніх справ (А.В. Кобера [14]) та ін.

Що стосується вивчення особливостей лідерства в організації, то окремі аспекти цієї проблеми також висвітлені в низці праць, які стосуються: розвитку лідерства на різних етапах життєвого циклу організації [21], прояву владних стосунків в організації [2], ролі лідерства в управлінні організацією [3; 4; 6; 8; 9], формування організаційної культури [7].

Окремі психологічні особливості аспірантів знайшли відображення у працях П.П. Блешмута [11], Л.М. Карамушки [10; 11; 12], які стосуються підготовки особливостей економічної соціалізації аспірантів, їх підготовки до роботи в команді. Разом із тим, проблема розвитку лідерських якостей в аспірантів не виступала раніше предметом досліджень.

Мета дослідження: проаналізувати взаємозв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів і організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками.

Для проведення дослідження рівня розвитку лідерських якостей респондентів використовувався тест «Здатність до лідерства» Р.С. Немова [22]. Для дослідження організаційно-професійних та соціально-демографічних чинників використовувалась авторська анкета-«паспортичка».

Усього в дослідженні, яке проводилось в Національному технічному університеті України «КПІ» та Інституті психології імені Г.С. Костюка України, взяло участь 182 аспіранти. Із них 13,5% були аспірантами гуманітарних і 86,5% - аспірантами технічних факультетів. 92,2% із них навчались на очній формі навчання, 7,8% - на заочній формі навчання.

Відмічено, що 56,7% респондентів регулярно поєднували навчання в аспірантурі з роботою, 28,9% час від часу поєднували навчання в аспірантурі з роботою, а 14,4% не поєднували навчання в аспірантурі з роботою. 29,7% працювали керівниками в державній установі і 16,5% працювали керівниками в приватній установі і 53,8% були працівниками в державних або приватних установах.

Слід зазначити, що 87,9% опитаних працювали до вступу в аспірантуру, 12,1% - не працювали до вступу в аспірантуру. На момент проведення дослідження, 50,5% респондентів виконували лідерські функції, 17,6% не виконували лідерських функцій і 31,9% утруднювались із відповіддю на це питання. 71,4% виконували лідерські функції раніше, 11,0% не виконували лідерські функції раніше і 17,6% - важко було відповісти на це питання.

Що стосується соціально-демографічних показників, то 54,9% опитаних були у віці 2324 років, 28,6% - у віці 25 років і 16,5% - у віці 26-29 років; 51,6% складали чоловіки та 48,4% жінки; 61,5% були неодруженими і 38,5% були одруженими; 11,1% опитаних народились в селі, 50,0% - в місті та 38,9% в столиці.

Перший крок дослідження полягав у визначенні рівня розвитку лідерських якостей аспірантів. Результати дослідження показали, що рівень розвитку лідерських якостей є недостатнім. Зокрема, лише у 11,8% виявлено високий рівень розвитку лідерських якостей, 60,0% опитаних мають середній рівень розвитку таких якостей і 28,2% мають низький рівень розвитку лідерських якостей (рис. 1).

Рис. 1. Рівні розвитку лідерських якостей аспірантів

Отже, можна говорити про те, що аспіранти мають резерв для вдосконалення лідерських якостей. Це передбачає, на наш погляд, приділення особливої уваги розвитку таких якостей під час навчання в аспірантурі за допомогою спеціальних тренінгових програм, реального залучення аспірантів до виконання лідерських функцій.

Зазначимо, насамперед, що у дослідженні вивчався взаємозв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими організаційно-професійними чинниками, як: тип факультету; курс навчання; поєднання навчання в аспірантурі з роботою; посадою в організації, яку обіймають аспіранти; наявність стажу роботи до вступу в аспірантуру; виконання лідерських функцій на цей момент; виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру.

У процесі дослідження виявлено статично значущий зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками: поєднанням навчання в аспірантурі з роботою; посадою в організації; виконанням лідерських функцій на цей момент; виконанням лідерських функцій до вступу в аспірантуру.

Що стосується такого чинника, як поєднання навчання в аспірантурі з роботою, то встановлено, що високий рівень розвитку лідерських якостей більше представлено у тих аспірантів, які регулярно поєднують навчання в аспірантурі із роботою (р < 0,001). Так, зокрема, високий рівень розвитку таких якостей представлено у 20,4% аспірантів, які регулярно поєднують навчання в аспірантурі з роботою, і не виявлено в жодного аспіранта, які взагалі не поєднують навчання в аспірантурі із роботою або ж роблять це час від часу (рис. 2). Отже, можна зробити висновок, що регулярне поєднання навчання в аспірантурі з роботою сприяє розвитку лідерських якостей аспірантів.

Рис. 2. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від ступеня поєднання навчання в аспірантурі з роботою

Суттєву роль при цьому відіграє посада, яку обіймають аспіранти в організації (р < 0,01). Так, як видно з рис. 3, високий рівень розвитку лідерських якостей найбільше представлений у аспірантів, які працюють керівниками в приватних установах (26,7%). Далі щодо вираженності цього показника слідують аспіранти, які працюють керівниками в державних установах (19,2%). І значно менше, приблизно в десять разів, цей показник виражений у аспірантів, які звичайні працівниками в держаних або приватних організаціях (2,3%). Отже, можна зробити, по-перше, висновок про те, що обіймання керівної посади в організації сприяє розвитку в аспірантів лідерських якостей, а, по-друге, робота в приватних організаціях, скоріше за все, вимагає більшої ініціативності, активності, сприяє більшому розвитку лідерських якостей, ніж робота в державних установах.

Рис. 3. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від посади в організації

Стосовно такого чинника, як виконання лідерських функцій на цей момент, то встановлено, що виконання лідерських функцій сприяє розвитку лідерських якостей (p<0,05). Як видно із рис. 4, високий рівень розвитку лідерських якостей більше представлено в аспірантів, які виконують лідерські функції (15,9%), ніж у тих, які не виконують (6,7%), або ж їм важко відповісти на це питання (7,7%).

Рис. 4. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від виконання лідерських функцій у теперішній час

Щодо впливу такого чинника, як виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру, то тут також спостерігається значущий зв'язок (p < 0,01). Як ми бачимо рис. 5, найбільша кількість аспірантів, у яких виявлено низький рівень розвитку лідерських якостей, виявлено серед тих аспірантів, які не виконували лідерські якості до вступу в аспірантуру (55,6%), а також у тих, кому важко дати відповідь на поставлене питання (50,0%), порівняно з тими, які виконували лідерські функції до вступу в аспірантуру (20,3%).

Отже, в цілому можна стверджувати, що виконання лідерських функцій або на попередній етапах життєдіяльності, або на момент навчання в аспірантурі позитивно впливає на розвиток лідерських якостей аспірантів.

Дослідження не виявило статистично значущого зв'язку між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками, як тип факультету та курс навчання. Отже, ці чинники не є суттєвими для розвитку лідерських якостей.

На наступному етапі дослідження проаналізовано .

Рис. 5. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру

Перш за все, зазначимо, що у дослідженні вивчався взаємозв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими соціально-демографічними чинниками, як: вік; стать; сімейний стан; місце народження.

Дослідження показало, що існує статично значущий зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками, як: стать; місце народження аспірантів.

Рис. 6. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів різної статі

Що стосується впливу статі, то тут встановлено таку закономірність (р < 0,01): у чоловіків-аспірантів лідерські якості виражені значно вище, ніж у жінок-аспірантів (рис. 6). Про це свідчить той факт, що високий рівень лідерських якостей виражено у 20,5% чоловіків і лише у 2,4% жінок. Це може бути обумовлено, скоріше за все, певними ґендерними стереотипами, які склались в суспільстві, і свідчить, на наш погляд, про необхідність посилення розвитку лідерських якостей у жінок-аспірантів. Це буде сприяти, на наш погляд, вирівнюванню певного дисбалансу (не на користь жінок), який склався в обійманні керівних посад практично в усіх соціальних сферах.

Стосовно такого чинника, як місце народження, то встановлено, що аспіранти, які народились в селі та в столиці, мають більш виражені лідерські якості, ніж аспіранти, які народились в місті (p < 0,05). Так, високий рівень розвитку лідерських якостей виявлено у 20,0% аспірантів, які народились у селі, у 15,2% аспірантів, які народились в столиці, і лише у 7,3%, які народились в районному або обласному місці (рис. 7). Скоріше за все, це можна пояснити, з одного боку, вираженими прагнення вихідців з села ствердити, проявити себе в новому для себе соціально-культурному середовищі, а з іншого боку, тим, що столиця створює більш сприятливі умови для розвитку лідерських якостей, ніж міста іншого рівня.

Рис. 7. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від місця народження

Дослідження не виявило статично значущих зв'язків між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками: вік та сімейний стан. Можна припустити, що ці чинники не є суттєвими для розвитку лідерських якостей.

аспірантура навчання лідерський демографічний

Висновки:

1. Дослідження виявило недостатній рівень розвитку лідерських якостей аспірантів.

2. Виявлено статично значущий зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та організаційно-професійними чинниками: поєднанням навчання в аспірантурі з роботою; посадою в організації; виконанням аспірантами лідерських функцій на цей момент; виконанням аспірантами лідерських функцій до вступу в аспірантуру.

3. Встановлено, що існує статично значущий зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та соціально-демографічними чинниками: статтю та місцем народження аспірантів.

4. Отримані результати доцільно враховувати в процесі психологічної підготовки аспірантів з метою розвитку в них лідерських якостей.

Перспективи подальших досліджень полягають в аналізі впливу чинників мезорівня (рівня організації) на рівень розвитку лідерських якостей аспірантів.

Список використаних джерел

1. Анцибор А.І. Соціально-психологічні характеристики особистості сільського вчителя як лідера громадської думки : автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05/ АПН України; Інститут соціальної та політичної психології / А.І. Анцибор. - К., 2007. - 18 с.

2. Балабанова Е.С. Властные отношения в системе управления человеческими ресурсами в организации / Е.С. Балабанова // Модернизация экономики и глобализация : в 3-х кн. - М. : ГУ-ВШЭ, 2009. - Кн. 2. - С. 98-105.

3. Басіна А.В. Типи лідерів // Басіна А.В. Освітній менеджмент : навчальний посібник / за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Шкільний світ, 2007. - С. 163-166.

4. Басіна А.В. Характеристика основних стилів керівництва // Басіна А.В. Освітній менеджмент : навчальний посібник / за ред. Л. Даниленко, Л. Карамушки. - К. : Шкільний світ, 2007. - С. 170-176.

5. Болотська О.А. Соціально-педагогічні умови гендерного виховання жінок-лідерів у діяльності громадських організацій та рухів: автореф. дис. ... канд. педаг. наук: 13.00.05 / Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка / О.А. Болотська. - Луганськ, 2008. - 23 с.

6. Гапенко М.В. Лидерство как фактор формирования управленческой культуры : дисс. ... канд. социол. наук: 22.00.08 / М.В. Гапенко. - Волгоград, 2007. -156 с.

7. Данилова Н.И. Лидерство как социальная технология развития организационной культуры : автореф. дисс. ... канд. социол. наук: 22.00.08 / Н.И. Данилова. - СПб., 2009 - 21 с.

8. Карамушка Л.М. Психологія управління : навч. посіб / Л.М. Кароамушка. - К. : Міленіум, 2003. - 344 с.

9. Карамушка Л.М Психологія освітнього менеджменту : навч. посібник / Л.М. Карамушка. - К. : Либідь, 2004. - 466 с..

10. Карамушка Л.М. Роль навчання в аспірантурі для економічної соціалізації аспірантів / Л.М. Карамушка // Актуальні проблеми психології. - Том 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : А.С.К., 2010. - Ч.25.- С. 110-117.

11. Карамушка Л.М. Особливості розвитку психологічної готовності аспірантів технічних університетів до роботи в команді / Л.М. Карамушка, П.П. Блешмудт, П.П., О.А. Філь, І.Г. Васильєва // Теорія і практика управління соціальними системами: Філософія, Психологія, Педагогіка, Соціологія. - 2010. - № 3. - С. 74-83.

12. Карамушка Л.М. Соціально-демографічні чинники оцінки ролі навчання в аспірантурі для економічної соціалізації аспірантів / Л.М. Карамушка // Актуальні проблеми психології. - Том 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : А.С.К., 2011. - Вип. 29. - С. 62-67.

13. Кетс де Врис М. Мистика лидерства. Развитие эмоционального интеллекта / М. Кетс де Врис ; пер. с англ. - М. : Альпина Бизнес Букс, 2007. - 311 с.

14. Кобера А.В. Організаційно-психологічні детермінанти лідерства в органах внутрішніх справ України : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 19.00.6 / Київський Національний університет внутрішніх справ / А.В. Кобера. - К., 2008. -20 с.

15. Куриця А.І. Лідер та лідерство в організації / А.І. Куриця //Актуальні проблеми психології. - Том 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : А.С.К., 2009. - Ч. 24. - С. 62-66.

16. Ломачинська І.М. Постать лідера в християнській традиції : автореф. дис. ... д-ра. філософ. наук: 11/ Київський національний університет імені Тараса Шевченка / І.М. Ломачинська. - К., 2009. - 39 с.

17. Мараховська Н.В. Педагогічні умови формування лідерських якостей майбутніх учителів у процесі навчання дисциплін гуманітарного циклу : автореф. дис. ... канд. педагог. наук: 13.00.04/ Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди / Н.В. Мараховська. - Харків, 2009. - 22 с.

18. Менегетти А. Психология лидера / А. Менегетти. - М. : Онтопсихология, 2008. - 208 с.

19. Мітлош А.В. Психологічний аналіз лідерської обдарованості членів молодіжних громадських об'єднань: автореф. дис. ... канд. психол. наук: 19.00.01/ Інститут психології ім.. Г.С.Костюка АПН України. - К., 2007. -24 с.

20. Миськів І.С. Розвиток шкільного лідерства у Великій Британії : автореф. дис. ... канд. педагог. наук:

13.0. 01/ Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка / І.С. Миськів. - Дрогобич, 2009. - 23 с.

21. Хмельник Д.В. Формирование компетенций лидера у будущих управленцев / Д.В. Хмельник // Высшее образование России. - 2009. - № 4. -С. 122-125.

22. Энциклопедия психодиагностики. Психодиагностика персонала. Самара : ИД «Бахрах-М», 2010. - С.70-71.

23. Яланська С.П. Розвиток творчого потенціалу та лідерських якостей майбутнього вчителя біології / С.П. Яланська // Актуальні проблеми психології. - Том 1: Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. - К. : А.С.К., 2011. - Вип. 25.- С. 191-198.

 
Если Вы заметили ошибку в тексте выделите слово и нажмите Shift + Enter
 
Предметы
Агропромышленность
Банковское дело
БЖД
Бухучет и аудит
География
Документоведение
Естествознание
Журналистика
Информатика
История
Культурология
Литература
Логика
Логистика
Маркетинг
Математика, химия, физика
Медицина
Менеджмент
Недвижимость
Педагогика
Политология
Право
Психология
Религиоведение
Социология
Статистика
Страховое дело
Техника
Товароведение
Туризм
Философия
Финансы
Экология
Экономика
Этика и эстетика
Прочее